своєї бабусі панахиду одніс. Г. Барв. 508. Панахиду поставила. Ном. № 8377. Ум. Панахи́дка. Ти й наняла бабусенька собі панахидку. Чуб. V. 1130.
Панахи́дник, ка, м. Служащій панихиду. Оце канючить, наче панахидники в проводи.
Па́нва, ви, ж. 1) Сковорода. Желех. 2) Солеваренная сковорода. Вх. Зн. 49.
Панва́, ви́, ж. соб. отъ пан. Понаїздило до волости панви. Міус. окр.
Паненя́, ня́ти, с. Барское дитя. Як пани добрі, то й людям добре, — та що з того, що пани добрі? Які ще паненята будуть! МВ. I. 37. А узяв я паненя, та й не рівня моя. Грин. III. 685. Иногда употребляется въ томъ же значеніи что и підпанки. Не так пани, як паненятка. Ном. № 1238. Ум. Паненя́тко.
Паникади́ло, ла, с. Паникадило, подвѣсная церковная люстра.
Пани́ти, ни́ть, гл. безл. Нравится. Не пани́ть. Не нравится. Шух. I. 83.
Пани́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Держать себя по барски. Ой ну, мила, не панись, да в оглоблі становись, бо дворянського ти роду, не ходила в возі зроду. Чуб. V. 1074.
Пани́ч, ча́, м. 1) Баричъ, барчукъ; бѣлоручка. 2) Холостякъ. 3) Иносказ. чортъ. 4) Кру́чені паничі́. Раст. Ipomea. Анн. 108. Ум. Пани́чик, пани́ченько, паничо́к. Грин. III. 15.
Паничі́вський, а, е. Принадлежащій баричу, холостому человѣку. Панич ви, бачу, і чи не паничівські у вас примхи. МВ. (КС. 1902. X. 149).
Паничо́к, чка́, м. Ум. отъ панич.
Па́ні́, ні, ж. нескл. Барыня, госпожа. Неначе пані превелика. Гліб. Сама Череваниха була пані ввічлива. К. ЧР. 39. При фамиліи, родственномъ или служебномъ титулѣ и пр. прибавляется изъ вѣжливости, какъ русск.: госпожа. Пані Барабашева, гетьманова молодая! АД. II. 5. Съ притяж. мѣст. или существительнымъ, указывающимъ на принадлежность мужчинѣ, кромѣ прямаго значенія, также: жена. Приїхала в своїм ридвані мов сотника якого пані. Котл. Ен. II. 39.
Панібра́т, та, м. Короткій знакомый, пріятель. Е, та й дурний же ти, панібрате. Ном. Чого його бояться? Зо мною він як панібрат. Греб. 386. Бу́ти за панібра́та. Относиться по товарищески, фамильярно.
Панібра́татися, таюся, єшся, гл. Входить въ пріятельскія, фамильярныя отношенія. З крепаками панібратається. Мир. ХРВ. 132.
Панібра́тство, ва, с. 1) Товарищество. Шинкове панібратство завжди знайдеться. Мир. ХРВ. 196. 2) Фамильярность.
Па́нів, нова, ве. Принадлежащій барину. Ото прийшла до панової хати. Рудч. Ск.
Пані́вка, ки, ж. 1) Полка въ ружьѣ. 2) Въ мельницѣ: углубленіе, въ которомъ вращается нижній конецъ веретена шестерни. Мик. 481. 3) Противень. Хотин. у.
Пані́вна, ни, ж. = Панянка. Чи ти панівна, чи королівна? Чуб. III. 290.
Па́ніїн, па́нін, на, не. Барынинъ. Перед паніною смертю і пан… О. 1862. X. 17.
Па́нійка, ки, ж. Ум. отъ панія.
Панікадило, ла, с. = Паникадило.
Паніма́тка, ки, ж. Мать, госпожа; матушка. Подивітеся, паниченьки, які в мене черевиченьки: отсе мені паніматка дала, щоб хороша я панянка була. Нп. Коли хоч, перескоч, вирви собі м'ятки; коли хоч мене взять, спитай паніматки. Нп. Изъ вѣжливости называютъ такъ хозяйку, а также младшія женщины старшихъ, также мужчины женщинъ. А чому ж не зумію? — каже дівчина. — Раз мені покажете, паніматко, а другий і сама знатиму. Рудч. Ск. II. 56. Яка хатка, така й паніматка. Ном. № 7125. Скажи мені, паніматко, щиро. К. ЧР. 55. Ум. Паніма́точка. А в нашої паніматочки один синочок. Чуб. III. 273.
Панімату́ня, ні, панімату́ся, сі, ж. Ласкат. отъ паніматка.
Паніма́тчин, на, не. Матушкинъ. Отцева молитва і паніматчина. АД. I. 191.
Па́нін. См. Паніїн.
Паніста́ра́, ри, ж. Задница. Чи хочеш, щоб тобі я дав по паністарі блискавками. Котл. Ен. VI. 84. Ум. Паніста́рочка. Ном. № 10207.
Пані́ти, ні́ю, єш, гл. Дѣлаться бариномъ. Св. Л. 61. Він не паніє. Мир. ХРВ. 350. Станьмо ж, Ясю, попереду панами, а потім уже будемо паніти. Левиц. I. 216.
Па́нія, нії, ж. = Пані. На весілля панів, паній понаїздило. МВ. (О. 1862. III. 50). Ум. Па́нійка. Рудч. Ск. I. 83.
Па́нна, ни, ж. 1) Дѣва, дѣвица. Хвалиться конем перед королем, перед панною — гострою шаблею. Нп. 2) Барышня. Озвалася ясна панна, згорда руку простягаючи. К. Досв. Употребляется по отношенію къ
