дѣвушкѣ такимъ же образомъ, какъ слова пан, пані по отношенію къ мужчинѣ и женщинѣ. Бам, ясная панно, чолом до самих ніжок. К. ЧР. 103. 3) Раст. Agaricus Necator. Ум. Па́нночка, панну́ня, панну́ненька, панну́нечка.
Па́нночка, ки, ж. 1) Ум. отъ панна. Наша панночка-господиночка. Чуб. III. 402. Се ваша панночка…, — цілуйте її в руку. МВ. (О. 1862. III. 37). 2) мн. Родъ вышивки. Kolb. I. 49).
Па́нноччин, на, не. Барышнинъ. Кожний же то домагається панноччиного привіту. МВ. (О. 1862. III. 44.
Панну́ненька, панну́нечка, ки, ж. Ум. отъ панна.
Панну́ня, ні, ж. Ум. отъ панна.
Панну́ся, сі, ж. = Паннуня. Гн. I. 195.
Панова́, ви́, ж. 1) = Панва. 2) Раст. Tropaeolum Majus L. ЗЮЗО. I. 173.
Панови́тий, а, е. Съ барскими замашками, привычками. Додра наче і людина була його жінка, тільки пановита дуже. О. 1861. VIII. 16. Сей чоловік не простий, щоб усе їв наше, ні, він на се дуже пановитий.
Пано́к, нка́, м. Мелкопомѣстный помѣщикъ. Василь, як москаль, став на самім переду, де звичайно стоять на селах панки да підпанки та попаді з дочками. Левиц. I. 13. Ум. Пано́чок.
Па́нонько, ка, м. Ум. отъ пан.
Пано́та, ти, ж. соб. = Панва. Рудч. Ск. I. 75.
Паноте́ць, тця́, м. 1) Отецъ. Подивітеся, паниченьки, які в мене черевиченьки; отсе мені панотець покупив, щоб хороший молодець полюбив. Нп. 2) Священникъ. Панотець глянув на її щире покаяння, звелів Мотрі одвести її у манастир. Стор. 2) Хозяинъ, господинъ, сударь, титулъ старыхъ уважаемыхъ людей. Ум. Пано́тченько. Маркев. 102.
Паноте́цький, а, е. Отцовскій. Злякавсь і батько тоді, забувсь і про свою повагу панотецьку. Г. Барв. 465.
Панотці́́в, це́ва, ве. Принадлежащій панотцеві. А хто буде панотцевого — промовляли — неділешнього обіда дожидати. Макс.
Пано́тченько, ка, м. Ум. отъ панотець.
Пано́чок, чка, м. Ум. отъ пан.
Пано́шитися, шуся, шишся, гл. 1) Превращаться въ барина. Гн. I. 187. 2) Важничать, играть роль барина. Вх. Зн. 46.
Панпу́ха, хи, ж. = Пампуха. Гречаних з часником панпух. Котл. Ен. II. 9.
Па́нство, ва, с. 1) Государство, царство. Хто мені тоє яблучко вирве, тому я половину панства оддам. ЗОЮР. II. 24. 2) Владѣніе. Еней збудує сильне царство і заведе своє там панство. Котл. Ен. I. 13. 3) Дворянское званіе. За такі гроші… тоді в Київі панство можна було купить. Сим. 230. 4) Барство. Вже звісна дівчача натура, хоть у панстві, хоть у мужицтві. Кв. Потурчився, побусурманився для панства великого. АД. I. 208. 5) соб. Баре; господа. Тут де не взялись генерали, сенатори, панства усякого поназбігалось. Рудч. Ск. II. 10. Ум. Па́нствечко. Я твоє царствечко да конем витопчу, я твоє панствечко да мечем висічу. Чуб. III. 270.
Па́нський, а, е. 1) Господскій, барскій, помѣщичій. Колисочка швабська, дитиночка панська. Макс. 2) Крѣпостной, помѣщичій. Чи того ж я сподівалась, ідучи вільна за панського? МВ. (О. 1862. III. 59). Колись, як ще були люде панські… Рудч. Па́нське пра́во. Крѣпостное право. Се було ще за панського права.
Панта́рка, ки, ж. Цесарка. Брацл. у. Хотин. у.
Пантели́к, ку, м. Въ выраженіи: зби́ти з пантели́ку. Сбить съ толку. Ізбий Енея з пантелику. Котл. Ен. I. 7. Зовсім збила його з пантелику. Левиц. Пов. 63.
Пантли́чка, ки, ж. Петля изъ тесьмы. Красна застава, красна, як зоренька ясна: суть по ній пантлички, як на небі звіздочки. Гол. IV. 423.
Панто́фель, фля, м. = Пантохвель. Чуб. I. 235.
Панто́хвель, ля, м. Туфля. Такий чистий, як жидівський пантохвель. Ном. № 11272.
Панто́хля, ли, ж. = Пантохвель.
Па́нтрити, рю, риш, гл. = Пантрувати. Фр. Пр. 178.
Пантрува́ти, ру́ю, єш, гл. Смотрѣть, присматривать, высматривать; заботиться о чемъ. Не п'є меду, чайки лічить, по морю пантрує. Мет. 374. А цісарської служби було пантрую, як ока в голові. Федьк. Мотря… дітей пантрує й годує. Мир. ХРВ. 126. Пантрували огнища. Грин. II. 182—183.
Панува́ння, ня, с. 1) Владычество, господство. Карає він і царства, і престоли, щоб зупинить неправе панування. К. Іов. 76. 2) Царствованіе. 3) Барская
