Шпурну́ти, рну́, не́ш, гл. Однокр. отъ шпурляти. Бросить, швырнуть. З кишені винявши півкіпки, шпурнув в народ дрібних. Котл. Ен. II. 12. Шпурнув палку. Грин. I. 220.
Шпуртону́ти, ну́, не́ш, гл. Бросить съ силой, вылить. Нагрів казан, як шпуртоне (окріп) у те жлукто. Мнж. 92.
Шпуря́ти, ря́ю, єш, гл. = Шпурляти. Ном. № 13420.
Шрам, му, м. Рубецъ на тѣлѣ.
Шрамува́ти, му́ю, єш, гл. Дѣлать рубцы на тѣлѣ.
I. Шріт, шро́ту, м. Дробь (для стрѣльбы). Шух. I. 234.
II. Шріт, меж. для выраженія пѣнія крапивника. Вх. Лем. 486.
Шрітати, таю, єш, гл. О крапивникѣ: пѣть. Вх. Лем. 486.
Шротівни́ця, ці, ж. Дробовница.
Шруб, ба, ж. Винтъ. О человѣкѣ: як на шру́бах ходить — живой, подвижной, проворный. Ном. № 5762. Ум. Шрубо́к.
Шрубе́ль, бля́, м. Зубило.
Шру́бка, ки, ж. Гайка къ винту. НВолын. у.
Шрубо́к, бка́, м. Ум. отъ шруб.
Шрубува́ти, бу́ю, єш, гл. Винтить.
Шта́ба́, би́, ж. Полоса (желѣза, стали). ЗОЮР. I. 163. А кості — мов товсті залізні штаби. К. Іов. 91. Ум. Шта́бка.
Шта́ґа, ґи, ж. 1) Приспособленіе, при помощи котораго кожевникъ развѣшиваетъ кожу надъ чаномъ. Вх. Зн. 83. 2) Въ мельницѣ: деревянный брусъ, въ который вставляется конецъ веретена шестерни. Черн. у., Сумск. у.
Штак, ку, м. 1) Часть ткацкаго станка. См. Верстат. Шух. I. 255. МУЕ. III. 17. 2) = Штакун. Мали побити арештанти штаків, та стройові нагодились. Лебед. у.
Штаку́н, на́, м. Инвалидъ, солдатъ инвалидной команды. Пішов на заробітки на Дін та й убив там когось, так його за штакунами сюди приведено. Лебед. у.
Шталт, ту, м. = Кшталт. Вони усі на один шталт. Греб. 405. Ми всі на один шталт шиті. Шевч. 286.
Шталти́ти, чу́, ти́ш, гл. Итти, подходить, приличествовать. До ції свити ця підшивка не шталтить. НВолын. у.
Шта́ма, ми, ж. Стволъ, стебель растенія. Черк. у.
Штамбу́р, ра, м. Крошеный турецкій табакъ. Полт. г.
Шта́мет, ту, м. Родъ шерстяной ткани. Кіев. у.
Штампува́ти, пу́ю, єш, гл. 1) Выравнивать (о землѣ, бревнѣ). 2) Выбивать штемпель. Черк. у.
Штана́тий, а, е. О курахъ: мохноногій, съ оперенными ногами. Кури штанаті. Драг. 28.
Штанда́ра, ри, ж. 1) = Штандарина. Ось попробуй який він (ціпок) важкий! — Ого-го! мов наш рубель або штандара добра. Грин. III. 184. 2) мн. Мѣсто подь печью, гдѣ складываются дрова и помѣщаются цыплята зимой. Kolb. I. 59. Рудч. Ск. I. 9. Побачила баба, що вже до неї йдуть татари, розсипала пір'я по хаті, а сама з Юрком сховалась під штандари. Драг. 200. 3) мн. Лари на базарахъ. Крамує то сим, то тим на штандарах. Лебед. у. 4) Въ воловомъ возу (при возкѣ сноповъ для расширенія воза): надставка надъ полудрабками въ видѣ длиннаго шеста, лежащаго параллельно каждому полудрабку на двухъ (съ каждой стороны) подставкахъ (крижовницях). Чуб. VII. 403.
Штанда́рина, ни, ж. Жердь, употребляемая при расширеніи воза для перевозки сноповъ, сѣна. Мнж. 194. См. Штандари 4. Слов. Д. Эварн.
Штани́, ні́в, м. Панталоны, брюки, шаровары. Чуб. VII. 416. Здається і пан, а штанів нема. Ном. № 1181. Штани́ до па́ска — застегиваются на пуговицу, штани до очкурні́ — держатся на очкурі́ (веревочка или ремешокъ), вдернутомъ въ поясъ штановъ и завязывающемся спереди. Чуб. VII. 416. До́вбані штани́. Родъ штановъ на очкурні. Гол. Од. 66. Ум. Штанці́.
Штани́на, ни, ж. Одна калоша брюкъ. Ой піду я до млина, а у млині новина, роздер мельник штанину. Нп.
Штанодран, ну, м. Раст. = Драпустан, Azalca pontica L. ЗЮЗО. I. 113.
Штанці́, ці́в, м. Ум. отъ штани.
Штанько́, ка́, м. Носящій штаны. Лебед. у.
Штанькува́тий, а, е = Штанатий. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Штаня́та, ня́т, с. мн. Штанишки. Гол. Од. 58.
Штапний, а, е. 1) Красивый, пригожій. Вх. Зн. 83. 2) Искусный. Вх. Зн. 83.
Штапува́ння, ня, с. 1) Стеганіе (при шитьѣ). 2) Узоры, нашивки гарусомъ или
