цвѣтными нитками (на свиткахъ и т. п.). НВолын. у.
Штапува́ти, пу́ю, єш, гл. 1) Стегать (при шитьѣ). Харьк. 2) Дѣлать узоры, нашивки гарусомъ или цвѣтными нитками (на свиткахъ и т. п.). Козелец. у.; Золотонош. у.; НВолын. у. 3) Выговаривать, бранить. Мнж. 194. Так я його штапував! Екатериносл. Слов. Д. Эварн. 4) Колотить. І давай штапувати його. Харьк. у.
Штату́ла, ли, ж. Тѣлосложеніе, фигура. У моєї корови погана штатула. Міус. окр.
Штату́льний, а, е. Видный, рослый, взрачный. Це не штатульна кобила. Міус. окр.
Штахве́т, ту, штахве́та, ти, ж. Эстафета. КС. 1882. IX. 580. І на! через штафет к Плутону. Котл. Ен. Послано його кудись із штахветою вночі. Г. Барв. 443.
Штахе́ти, хе́т, ж. Рѣшетка, рѣшетчатая ограда. Перед двором великий пляц, штахетами обгороджений. Св. Л. 31. Кватира Серединських стояла серед саду, що був одгороджений од княжого тільки невеличкими зелено помальованими штахетами. Левиц. I. 426. Ум. Штахе́тки. Перекинувсь півником, таким червоненьким, та й сів на штахетках перед замками. Рудч. Ск. II. 74.
Штахе́тник, ка, м. = Штахети. Канев. у.
Штельва́га, ги, ж. Вага (въ экипажѣ). Kolb. I. 67. Гн. II. 26. Чуб. VII. 405.
Ште́льмах, ха, м. = Стельмах 1. Подольск. г.
Штельма́шня, ні, ж. = Стельмашня. Подольск. г.
Штем, му, м. = Шталт. Це бабка; а коваленька, то не на такий штем зроблена. Константиногр. у.
Штемп, пу, м. Клеймо. Шевч. II. 19.
Штемпа́ль, ля, м. Одинъ изъ столбовъ, которые замѣняютъ фундаменть въ деревянной постройкѣ; на штемпа́лі кладутъ підва́лини. Уман. у., Гайсин. у.
Штепурний, а, е = Чепурний. Вх. Зн. 83.
Шти, род. пад. отъ честь. Не зна ні шти, ні пори. Ном. № 2834.
Штиб, бу, м. 1) Форма, манеръ, образецъ. См. Штем, шталт. Зроби, мені на такий штиб. Екатериносл. г. Писання не того штибу, який вживається тепер в книжках. Ном. III. Ламати язик на татарський штиб. Ном. № 13391. (Одежа) шилась своїм тутешнім штибом і не дуже то вкидалась у чужину. О. 1862. VIII. 35. 2) Мелко истертый уголь. Сумск. у.
Шти́ба, би, ж. = Штаба. За залі́зні шти́би посади́ти. Посадить въ тюрьму. Мир. ХРВ. 21.
Шти́бель, бля, м. Часть церковнаго зданія: конечный пунктъ церковной кровли, шаръ, на которомъ укрѣпленъ крестъ. Шух. I. 117.
Штивля́га, ги, ж. = Штельвага. Черк.у.
Штигулі́ти, лі́ю, єш, гл. = Шкитильгати. Іззаду штигуліє кривий. Гн. II. 150.
Штик, ка, м. Штыкъ. Од штика спину смика. Ном. № 976.
Штикуля́ти, ля́ю, єш, гл. = Штигуліти = Шкитильгати. Куди йдеш, куди йдеш, куди штикуляєш? Грин. III. 651.
Штил, ла, м. Ударъ. Та́к не догнав, так навкидяча кинув кийка, — доброго штила в спину дав. Харьк. у.
Штиль, м. 1) лю. Манеръ, образецъ. См. Шталт. А там ізнов починають забудинки і всі на другий штиль. Св. Л. 24. 2) ля́. Деревянный роженъ для носки соломы. Рудч. Ск. I. 70. Мнж. 194. Штилі, що солому носять, як молотять. Сим. 197. Кладе копицями, а виносить штилями. Нѣжин. у.
Штильва́га, ги, ж. = Штельвага.
Штильгати, гаю, єш, штильгота́ти, гочу, ти́ш, гл. = Шкитильгати. Вх. Лем. 486.
Штим, ма, м. 1) Короткая, мелкая шерсть, остающаяся при чесаньѣ въ видѣ оческовъ. Шух. I. 151. Гол. Од. 39. Вас. 203. 2) Переносно: волосы у человѣка. О. 1861. X. Кух. 25. Взяли його за штим та й вивели геть. Черном. Я тобі ввесь штим висмичу.
Штимува́тий, а, е. О смушкахъ: плохой сортъ почти безъ завитковъ. Вас. 198.
Штип, пу, м. 1) Пыль. Зміев. у. 2) Перегорѣлая земля съ навозомъ, которой покрываютъ приготовленную для выжиганія углей кучу дровъ. Вас. 146. 3) Негодные остатки отъ перепряденнаго кло́чча (оческовъ конопли, льна), идутъ для пакли или въ отбросъ. Вас. 201.
