Па́рко нар. Жарко, душно. Парко в хаті, — одчини кватирку. Лохв. у.
Паркота́ти, чу́, ти́ш, гл. Болтать. Стара баба все паркоче. Вх. Зн. 46.
Паркотли́вець, вця, м. Болтунъ. Вх. Зн. 46.
Паркотли́вий, а, е. Болтливый. Вх. Зн. 47.
Парло́, ла́, с. 1) Паръ въ банѣ. 2) Парла́ завда́ти. Отколотить. Ном. № 3861.
Парни́й, а́, е́. Душный, парный. День парний був, у холодку спочити шукав усяк. Гліб.
Парни́к, ка́, м. 1) Ящикъ, предохраняющій колесо водяной мельницы отъ обмерзанія. Радом. у. 2) Парникъ. Левиц. 3) Родъ спиртнаго напитка. Ум. Парничо́к. Пиво добре задніпровське, виборна дулівка, калинівочка, вишнівка, парничок, тернівка. Мкр. Н. 34.
Парни́ще, ща, м. Ув. отъ парень. Чи знаєш, він який парнище? Котл. Ен. II. 22.
Па́рно, нар. Душно, парно.
Парня́, ні́, ж. Помѣщеніе, гдѣ парятъ дерево для ободьевъ. Вас. 146.
Парня́га, ги, м. Ув. отъ парень. Грин. II. 341.
Паробкува́ти, ку́ю, єш, гл. и пр. = Парубкувати и пр.
Парови́й, а́, е́. 1) Парный, для пары лошадей, воловъ. Паровий віз. 2) Паровой. Парові млини.
Парови́к, ка́, м. Паровикъ.
Парови́на, ни, ж. Жердь, шестъ. Желех. Палка. Вх. Зн. 47.
Паровина́, ни́, ж. Поле, выоранное на паръ. НВолын. у. См. Паренина, парениця. Ум. Парови́нка. Унадився чорний веперь паровинку рити. Гол. IV. 506.
Парови́ця, ці, ж. 1) Пара воловъ съ упряжью и возомъ, преимущественно чумацкихъ. Рудч. Чп. 252. Що я приїду пишно та красно, а ти ще краще — сивою паровицею. МВ. Паровиця таких гарних волів. Г. Барв. 380. Паровиць зо три у його волів. Черк. у. 2) Тулупъ и свита, надѣтые вмѣстѣ. А як почались холоди та сльота, шо тут робити? В свиті холодно, кожуха шко́да, — так тоді паровицю натягнув: кожух гріє, а свита зверху, то хоч і мочить та до кожуха не пристає. Брацл. у.
Парогач, ча, м. = Олень. Вх. Пч. II. 6.
Пароїк, ка, паройо́к, йка, м. Ум. отъ парій.
Па́ронька, ки, ж. Ум. отъ пара.
Па́рос, са, м. = Парус. Сонце почало зза гори випливати… як легенькі блискавочки забігали по землі його пароси. Мир. ХРВ. 39.
Па́рост, та, м. 1) Молодой отростокъ; побѣгъ, ростокъ. Зеленая та дібрівонько, чого в тебе та борів много, зеленого та ні одного, пароста ні од одного. Мет. 154. 2) Лучъ. Роспустилися парости ясної зорі. Мет. 436. Ум. Па́росток, па́росточок.
Парости́тися, щу́ся, сти́шся, гл. Пускать побѣги, ростки. Вже жито почало пароститися. НВолын. у.
Па́росток, тка, па́росточок, чка, м. Ум. отъ парост.
Па́рость, ти, ж. = Парост 1. Вх. Пч. I. 15.
Па́рох, ха, м. Приходской священникъ.
Па́рочка, ки, ж. Ум. отъ пара.
Парсо́на, ни, ж. Персона, лицо, особа. Ще він (Ю. Хмельн.) возрастом малий, розумом не дійшлий. — Будем, говорять, попліч його дванадцять парсон сажати, будуть його добрими ділами наущати, буде міждо нами, козаками, гетьманувати. АД. II. 121. Своєю парсоною з'являлась до архирея. Св. Л. 128. Велика парсона, щоб тебе слухати.
Парсу́на, ни, ж. Лицо, физіономія. Парсуна роспухла, аж очима не баче. Борз. у. Його парсуна засоромилась, почервоніла як рак. Кв. Рушником обтер парсуну. Мкр. Н. 17. На Короля воно, дитя моє, схоже й удачею й парсуною. Г. Барв. 483.
Па́рта, ти, ж. 1) Парта, школьная скамья. Левиц. Краще бути першим за партою в коллегії, ніж другим на Україні. Морд. Пл. 159. 2) Родъ женскаго головнаго убора. Гол. Од. 81. Дѣвичій головной уборъ бархатный съ жемчугомъ. Вх. Уг. 257. Дали ми тя, дали, в той перловой парти, тепер тя найдеме в білом пакулати. Гол. IV. 441.
Парта́л, ла, парта́ль, ля, м. Остатки овцы, съѣденной волками. Скілько вовків разом кинуться між овець… ото вже кущанка і пропала: одірвали кляті вовки і всю до-щенту поб'ють; аж удень схаменеться чабан, то почне скрізь по степу збірать портали. О. 1862. V. Кух. 31, 38.
Парта́ч, ча́, м. Пачкунъ, плохой ремесленникъ. Пізнає й грача, не партача. Ном. № 12471.
Парта́чити, чу, чиш, гл. Вахлять, дѣлать кое-какъ, портить роботу.
Парте́с, су, м. Партесъ.
