Я́нгол, ла и я́нголь, ля, м. Ангелъ. Заснув піп і бачить во сні: стоїть в головах янгол да й каже: „Не бійся нічого: Бог мене послав на землю боронити тебе“. Рудч. Ск. II. 160. Прилітає янголь: „Прислав Бог“.... Рудч. Ск. II. 154. Ум. Я́нголик. Грин. III. 48. См. еще янголя́, янголя́тко, янголя́точко.
Я́нгольський, а, е. Ангельскій. Янгольський голосок, та чортова думка. Ном. № 2985.
Янголя́, ля́ти, с. Ангелокъ, ангельчикъ. Левиц. I. 78. Ум. Янголя́тко, янголя́точко. А воно як янголятко. Шевч. 74. І має двоє діточок, як янголяточок. Шевч. 515.
Яндила́ и яндола́, ли́, ж. 1) Большая миска съ двумя ушами по краямъ. Вас. 181. Лебед. у. Припав циган до маслянки, яндилу кінчає. Рудан. I. 68. 2) Крышка для улья. Кіев. г. Подол. г. 3) Углубленіе на вершинѣ горы. Там на горі яндола і терен росте у їй. Лебед. у.
Янича́р, ра, м. Янычаръ. На турків-яничар, на бідних невольників покликає. АД. I. 209. У туркені яничари і баша на лаві. Шевч. 57. Уже прийшли яничари! — говорятъ, когда явятся дѣти и начнуть шалить. Ном. № 9246. Ум. Яни́ченько. Турки-яниченьки. АД. I. 119.
Янича́рка, ки, ж. Родъ ружья. Для сильной армії своєї.... наклали повні гамазеї гвинтівок, фузій без пружин, булдимок, флинт і яничарок. Котл. Ен. IV. 56.
Янича́рський, а, е. Янычарскій. Не єсть се нас шабля турецька порубала, не єсть се нас куля яничарська постреляла.... АД. I. 258.
Яни́ченько, ка, м. Ум. отъ яничар.
Янкі́р, ра, м. = Ванькир. Угор.
Янко́вський, кого, м. Названіе валета бубенъ при игрѣ въ хвальку. КС. 1887. VI. 465.
Янча́р, ра, м. = Ягнятник. Вх. Зн. 84.
Янча́рка, ки, ж. = Яничарка. Ухопив з плеча янчарку, приложився, випалив. О. 1861. XI. 31.
Я́пина, ни, ж. Наросты на деревѣ. Міусск. окр. Бачите, які в осокора вітровини скрізь та япини. Новомоск. у.
Япинува́тий, а, е. Покрытый наростами (о деревѣ). Міусск. окр.
Япо́н, на, м. Японець. Ходім дивитись: кажуть, на зборню япона приведено. Нѣжин. у.
I. Яр, я́ру, м. 1) Оврагъ, логъ. Ой там по над яром козак сіно косить. Мет. 17. Побачив у тім яру хату. Рудч. Ск. II. 188. 2) Раст. = Гав'яр, Acorus calamus L. Мил. М. 20. Ум. Яро́к, яро́чок. Рудч. Ск. II. 144. Недалеко милий оре, ой там за ярочком. Грин. III. 311.
II. Яр, я́ра, я́ре. См. Ярий.
Я́рва, ви, ж. = Лярва. Борз. у.
Ярча́к, ка́, м. Короткій тулупчикъ (у чабанів), надѣваемый прямо на тѣло. Мнж. 194.
Яре́й, яре́я, м. = Ярич. Угор.
Яре́м, ярма́, с. = Ярмо. Желех.
Яре́мце, ця, с. Ум. отъ ярмо.
Ярепу́д, да, м. = Єрепуд. Желех.
Ярепу́дів, дова, ве. Бранное слово: проклятый. Ярепудів перевертень. О. 1861. III. 88. См. Єрепудин.
Ярети́чний, а, е = Єретичий. Рудч. Чп. 101. Мет. 454.
Яре́ць, ярця, м. = Ячмінь, Hordeum. Вх. Пч. II. 32.
Яри́за, зи, м. Ярыга, низшій служитель для разсылки и пр. Тільки ляха-Бутурлака не рубайте, между військом для порядку за яризу військового заставляйте. АД. I. 215.
Я́рий, а, е. (Краткая форма: яр). 1) Весенній, яровой. Ярий дуб — дубъ, распускающійся весной. Камен. у. Там дівчина з чорними очима яру пшеницю поле. Грин. III. 242. См. Ярній. 2) Молодой. Я коза ярая. Ном. № 9265. Яра пчілочка. Грин. III. 7. Я́рий віск. Бѣлый воскъ отъ пчелъ перваго лѣта. Под. г., Черк. у. Свічечку ярого воску засвітили. Кв. 3) Зеленый? Ярая рута. Грин. III. 276. Ти те зернятко посади, виросте з його верба яра. Рудч. Ск. II. 45. 4) Полный силъ, страстный, пылкій. Стар, та яр. Ном. № 8698. Бранное выраженіе: Чорт ярої баби. Ном. № 3557. 5) Пылающій. Подай, сину, райські ключі, яре пекло одомкнути. Чуб. III. 444. Ум. Яре́нький. Яренька пчілка. Чуб. III. 40.
Ярина́, ни́, ж. Яровой хлѣбъ, яровые посѣвы, яровое поле. Ішла дівка яриною, — ярина леліє. Нп. Ой орав милий у ярині. Чуб. III. 167.
Яри́нний, а, е. 1) Яровой. 2) О деревьяхъ: всякое лиственное дерево, кромѣ поздняго дуба. Яровий ліс. Лохв. у.
Яри́тися, ярю́ся, ри́шся, гл. Пылать (объ огнѣ). Вх. Лем. 488.
Яри́ця, ці, ж. 1) Яровая пшеница.
