МУЕ. I. 120. Яриця-пшениця. Грин. III. 50. Та наорали, та насіяли пшениці-яриці. Рудч. Чп. 225. 2) Родъ ягодъ (по объясненію, помѣщенному у Чубинскаго: земляника). До бору, тетюрко, до бору, там тобі сосни з вибору, там тобі вода з криниці, там тобі ягоди яриці. Чуб. IV. 668.
Яри́ч, ча, м. = Їжак. Вх. Пч. II. 6. См. Ярей.
Яри́щечок, чка, м. = Ярок. Ой там за яром, за ярищечком била Хима Явдокима собі нищечком. Грин. III. 657.
Я́рість, я́рости, ж. Страстность, пылъ, половая возбужденность. Черниг.
Ярі́ти, ярі́ю, єш, гл. Сверкать, блистать. Фр. (Желех.). Дві зіроньки яріли алмазом уночі. Млак. 28.
Я́рка, ки, ж. 1) Молодая годовалая овца. Вас. 198. Що тобі буяри привезли: чи вівцю, чи ярку? Мил. Св. 58. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 34. Ум. Я́рочка.
Ярки́й, а́, е́. 1) Страстный (въ половомъ отношеніи). Яркий чоловік, ярка жінка. Камен. у. См. Ярий. 2) Острый, хорошо рѣжущій. Ярка коса. Черк. у.
Я́ркість, кости, ж. Мужское сѣмя. Черк. у.
Яркови́й, а́, е́. Относящійся къ ручью, изъ ручья (о водѣ и пр.). Яркова вода. Вх. Уг. 278. Лен.... в воді намочит (тиждень в ярковій воді, а два в студняній). Вх. Уг. 249.
Яркува́тий, а, е. Овражистый. Яркувате поле зеленіє молодими хлібами. К. (Хата, 135).
Ярма́к, ка, м. = Ярмарок. Гол. II. 713.
Я́рмалок, лку, м. и пр. = Ярмарок и пр. Чуб. II. 370.
Ярмарко́вий, а, е. 1) Ярмарочный. День ярмарковий. О. 1862. IX. 67. 2) Пріѣхавшій на ярмарку. Ярмаркові скрізь складаються на ніч. О 1862. IX. 66. У саму глуху північ, як іще всі і ярмаркові коло возів.... спали.... Кв.
Ярмаркува́ти, ку́ю, єш, гл. Продавать или покупать на ярмаркѣ, торговать на ярмаркахъ. Народ буде ярмаркувати. ЗОЮР. I. 138. Він було не придбає, а втеряє, ярмаркуючи. МВ. II. 21.
Я́рмарок, рку, м. Ярмарка. У ярмарок поганого нічого нема — усе хороше. Ном. № 14056.
Ярмарчи́ще, ща, с. Мѣсто, гдѣ собирается ярмарка, ярмарочное мѣсто. Там було ярмарчище, то всякого сміття було там. Екат. у.
Ярми́с и ярміс, су, ярмі́з, зу, м. 1) Способъ, средство. Вас. 213. Уже ж можно якийсь ярміс прибрати. Черн. Знахо́дити, учиня́ти ярмі́с. Давать ладъ, порядокъ, находить, что нужно сдѣлать. Заносили до Явдохи накрадене, награблене добро, а вона вже сама знаходила йому ярміс. Мир. ХРВ. 166. Доти старець плохий, поки собаки не обступлять, тоді ярміс найде і палкою обганяється. Ном. № 4224. Но те Юнона повернула і в голові так коверзнула, щоб зараз учинить ярміз. Котл. Ен. II. 25. 2) Предлогъ. І про що вони так довго балакають? — А вони вже знайшли ярмис для балачки. Переяс. у. Як діти встряють не в своє діло, то їм кажуть: О, знайшов уже ярміс! Конст. у.
Ярмі́вка, ки, ж. Родъ шапки. На мні шличок-ковпачок; то ж не ковпачок, — шовківка, то ж не шовківка, — ярмівка. Чуб. IV. 195. См. Ярмі́лка.
Ярмі́лка, ки, ж. = Ярмулка. Черк. у., НВолын. у.
Ярмі́с. См. Ярмис.
Ярмо́, ма́, с. 1) Ярмо. Kolb. I. 67. Части его: верхняя пластина, лежащая на шеѣ у воловъ: ча́шовина, нижняя подъ шеей — підгі́рля, соединяютъ ихъ двѣ сні́зки, а съ наружной стороны запираются шеи воловъ двумя же зано́зами; къ чашовині посредствомъ приво́ю прикрѣпляется дереревянное плетеное кольцо — каблу́чка, надѣвающееся на дышло. Чуб. VII. 405. Рудч. Чп. 250. Чашовина посрединѣ подбивается желѣзной підковою, а підгірля называется также підши́йок; снізки прикрѣпляются къ чашовині наверху затя́гачами или заволі́чками, кожанымъ или веревочнымъ, иногда же вмѣсто затягача въ снізок продѣвается кіло́чок; каблучка къ дышлу прикрѣпляется прити́кою. Рудч. Чп. 250. Гуцульскія названія: чашовина = плече́, підгірля = підгорниця, снізок = смик, занози = за́нізки, каблучка = живе́ць (желѣзное кольцо) или ро́скрут (изъ паренаго дерева); живець къ дышлу (тяж) прикрѣпленъ прити́качем. Шух. I. 165. Прикрѣпить ярмо къ дышлу — ярмо́ нарва́ти. Рудч. Чп. 97. Гне шию, як віл у ярмо. Ном. № 1293. Іти неначе у ярмо — крайне неохотно итти. Ном. № 5095. 2) Ключица. Вх. Уг. 278. 3) Иго. Роскувать козак сестру
