Зопсована дитино вельможних перекинців Кисілів. К. ПС. 85.
Переки́нчик, ка, м. Перебѣжчикъ, отступникъ, ренегатъ. Нині гордиш словом і віров моєю… Перекинчик з тебе, не мож тя любити. Гол. III. 454.
Перекипа́ти, па́ю, єш, сов. в. перекипі́ти, плю́, пи́ш, гл. Перекипать, перекипѣть. Усе в печі перекипить, що й їсти не можна. Кв. Гляди ж, щоб кисіль не перекипів, а то рідкий стане.
Перекиса́ти, са́ю, єш, сов. в. переки́снути, ну, неш, гл. 1) Перекисать, перекиснуть. Тісто перекисне. 2) Перемокать, перемокнуть, промокнуть. По дощеві перемочиться, перекисне. Зміев. у.
Переки́цнути, ну, неш, гл. Перекувыркнуться. Вх. Зн. 47. См. Перекіцнутися.
Перекі́п, ко́пу, м. 1) Перекопанное мѣсто. 2) Раст. Marrubium perigrinum L. ЗЮЗО. I. 128.
Перекі́р, ко́ру, м. Перекоръ; прекословіе. На перекір робе, іде. Черк. у. Ой я тобі, моя мати, перекір ізроблю: повну хату і кімнату женихів наведу. Нп. Ув. Переко́рище.
Перекі́рливий, а, е. Дѣлающій на перекоръ.
Перекі́рочка, ки, ж. = Перекір. Ой я ж тобі, моя мати, перекір наряжу: повну хату і кімнату женихів наведу; ой я тобі, моя мати, перекірочку: повну хату і кімнату, ще й комірочку. Г. Барв. 82.
Перекі́с, ко́са, м. = Покіс. Вх. Зн. 47.
Перекіцну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Перекувыркнуться. Вх. Уг. 258.
Пере́клад, ду, м. 1) Перекладываніе. 2) Перегрузка. 3) Перекладина. Новомоск. у. 4) Полѣно одно или болѣе (два, три, четыре), подложенныя въ печи подъ дровами для того, чтобы послѣдніе лучше горѣли. 5) Переводъ, переложеніе. Король Лір. Переклад П. А. Куліша. Л. 1902. Переклад… на українську мову. Морд. II. 28.
Переклада́ння, ня, с. 1) Перекладываніе. 2) Перегрузка. 3) Переводъ (литературнаго произведенія).
Переклада́ти, да́ю, єш, сов. в. перекла́сти, кладу́, де́ш, гл. 1) Класть, положить черезъ. Перекладу я кладку через муравку. Чуб. III. 209. 2) Перекладывать, переложить съ одного мѣста на другое. 3) Перегружать, перегрузить. Перекласти вози. 4) Переводить, перевести (литерат. произведете). З шведської мови на московську книжки перекладала. О. 1862. VI. 86.
Перекла́дач, ча, м. Переводчикъ.
Перекла́дка, ки, ж. Узенькая лента, которая кладется на голову между двумя болѣе широкими. Подольск. у.
Перекла́сти. См. Перекладати.
Перекла́нятися, няюся, єшся, гл. Перекланяться. Поки перекланяється усім тіткам. Г. Барв. 490.
Переклейни́ти. См. Переклейнювати.
Перекле́йнювати, нюю, єш, сов. в. переклейни́ти, ню́, ни́ш, гл. Вновь налагать, наложить клеймо, знакъ, мѣтку. Переклейнити треба вівцю. Константиногр. у.
Переклика́ння, ня, с. Перекликаніе. Перекликання людей, що заблудились в горах. Левиц. Пов. 136.
Переклика́ти, ка́ю, єш, сов. в. перекли́кати, каю, єш, и чу, чеш, гл. Перезывать, перезвать. Молодая дівчинонька усіх хлопців перекликала. Чуб. V. 164. І все таки рідню свою я до себе перекликаю. Чуб. V. 457. Як уже всіх перекличе, то дівчата співають. Грин. III. 514.
Переклика́тися, ка́юся, єшся, гл. Перекликаться. Сичі в гаю перекликались. Шевч. 26.
Переклопота́тися, чу́ся, чешся, гл. 1) Перестать хлопотать, заботиться. 2) Истомиться хлопотами, заботами.
Переклюва́ти, люю́, є́ш, гл. Переклевать, исклевать (многое). Не мало козацького й татарського трупу переклював по степах та байраках. Морд. Оп. 84.
Перековерзува́ти, зу́ю, єш, гл. Перестать капризничать.
Перековерса́ти, са́ю, єш, гл. Перековеркать. Вже вони хоч що, то по своєму перековерсають. Г. Арт. (О. 1861. III. 101).
Переко́вувати, вую, єш, сов. в. перекува́ти, кую́, єш, гл. 1) Перековывать, перековать, наново сковать. 2) Наново подковывать, подковать. Пане, треба коні перековувати, бо не доїдем до міста, падають. Грин. II. 231. 3) Только сов. в. О кукушкѣ: прекратить кукованье. 4) Передавать, передать, пересказать кукованьемъ кукушки. Ой ти, моя родинонько, не цурайся мене, хоч сивою зозулькою перекуй до мене. Мет. 463.
Переко́їтися, ко́юся, їшся, гл. Перестать, прекратиться — о чемъ либо дурномъ, напр. о плохой погодѣ. Коли воно перекоїться в лихої години! Одколи ранок діється, а воно такий смалький, палький вітрюга, — в велику силу дійшов додому. Васильк. у.
