Перемовля́ти, ля́ю, єш, сов. в. перемо́вити, влю, виш, гл. 1) Перезывать, перезвать, переманивать, переманить. Маркев. 69. Ой ти, галочко, перемовочко, перемовила сокола з темного лугу в вишнев сад. Мет. 178. Ой не я ж його перемовила, він сам за мною приїхав. Мет. 18. 2) Промолвить, перекинуться словомъ. Воли б хоть з чоловіком словечко перемовити. МВ. I. 44. 3) Пересказывать, пересказать наново; передразнить. Там люде норовисті: що скажеш, то й перемовлять, а що зробиш, то й перероблять. Грин. III. 482.
Перемовля́тися, ля́юся, єшся, гл. Разсуждать другъ съ другомъ, перепираться. Перемовлялись бо між собою в дорозі, хто більший. Єв. Мр. IX. 34.
Перемо́вочка, ки, ж. Ум. отъ перемова.
Перемо́вчати, чу, чиш, гл. Промолчать, смолчать. Бабуся перемовчала хвилинку та й каже. МВ. (О. 1862. III. 57). Засоромиться, рученьками закриється, перемовчить та знов за своє. Кв.
Перемо́га, ги, ж. Одолѣніе, побѣда, перевѣсъ.
Перемогти́, ся. См. Перемагати, ся.
Перемока́ти, ка́ю, єш, сов. в. перемо́кти, кну, неш, гл. Перемокать, перемокнуть. Щоб не перемокли коноплі, пійшла на Сікновеніє тягати їх. Грин. II. 154.
Перемоли́тися, лю́ся, лишся, гл. Окончить молиться. Тут тілько що перемолився Еней і рот свій затулив, як ось із неба дощ полився. Котл. Ен. II. 33.
Перемоло́ти, ся. См. Перемелювати, ся.
Перемолоти́ти. См. Перемолочувати.
Перемоло́чувати, чую, єш, сов. в. перемолоти́ти, чу́, тиш, гл. Перемолачивать, перемолотить.
Переморгну́тися. См. Переморгуватися.
Перемо́ргуватися, гуюся, єшся, сов. в. переморгну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Перемигиваться, переморгнуться. Всі нас кругом озирають та переморгуються. МВ. I. 75.
Перемордува́ти, ду́ю, єш, гл. Перемучить, истомить.
Перемордува́тися, ду́юся, єшся, гл. Перемучиться, истомиться.
Переморо́зити, жу, зиш, гл. Переморозить.
Перемости́ти. См. Перемощувати.
Перемота́ти. См. Перемотувати.
Перемотло́шити, шу, шиш, гл. Обратить въ мотлох.
Перемо́тувати, тую, єш, сов. в. перемота́ти, та́ю, єш, гл. Перематывать, перемотать.
Перемочи́ти, ся. См. Перемочувати, ся.
Перемо́чувати, чую, єш, сов. в. перемочи́ти, чу́, чиш, гл. Измачивать, измочить.
Перемо́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. перемочи́тися, чу́ся, чишся, гл. Промокать, промокнуть. По дощеві перемочиться, перекисне. Зміев. у.
Перемо́щувати, щую, єш, сов. в. перемости́ти, щу́, стиш, гл. Перемащивать, перемостить. Міст перемостили.
Перемудрува́ти, ру́ю, єш, гл. Перехитрить, перемудрить.
Перемурува́ти, ру́ю, єш, гл. Перестроить что нибудь каменное, кирпичное.
Перемусува́ти, су́ю, єш, гл. Перепѣниться.
Перему́чити, чу, чиш, гл. Перемучить, измучить. Чорти б перемучив твого батька. Ном. № 3757.
Перему́читися, чуся, чишся, гл. Перемучиться. Перемучились ми до вечора. МВ. I. 70.
Перем'я́ти. См. Переминати.
Перем'яшку́рити, рю, риш, гл. Перемять.
Перена́джувати, джую, єш, сов. в. перена́дити, джу, диш, гл. Переманивать, переманить.
Перенайти́, йду, деш, гл. — кого́. Перетянуть кого на свою сторону. Вх. Лем. 447.
Перенести. См. Переносити.
Перениза́ти. См. Перенизувати.
Перенизи́ти, жу́, зи́ш, гл. Слишкомъ понизить.
Перени́зувати, зую, єш, сов. в. перениза́ти, жу́, жеш, гл. Перенизывать, перенизать наново. Намисто треба перенизати. Черниг. у.
Перени́́ти, ни́ю, єш, гл. Изныть, истомиться. І сказати вам не знаю, що моє серце тоді перенило. Г. Барв. 127.
Перені́вечити, чу, чиш, гл. 1) Испортить, изгадить, исковеркать. 2) Искалѣчить многихъ. Що оці стрільці їх (зайців) перенівечать! О. 1861. V. 69.
Перені́вечитися, чуся, чишся, гл. Испортиться, исковеркаться.
