Переполоска́ти. См. Переполіскувати.
Переполо́ти. См. Переполювати.
Переполо́х, ху, м. 1) Испугъ. Підкралися, щоб ізлякать; коли подивляться, що вбитий, — з переполоху ну втікать! Шевч. 32. Злякалась миша та притьмом, поміж травою, лопушком, з переполоху почухрала. Гліб. 2) Нездоровье отъ перепуга. ХС. VII. 415. Надіть сорочку пазухою назад од переполоху. Ном. № 285. Шепчу — уроки проганяю, переполохи виливаю. Котл. Ен. III. 13.
Переполо́хати, хаю, єш, гл. Перепугать, встревожить. Вони мені всіх дівчат переполохають. Стор. II. 35.
Переполо́хатися, хаюся, єшся, гл. Перепугаться, встревожиться.
Переполо́шений, а, е. Перепуганный, испуганный. А чого ж ти сам себе боїшся? — поспитала його все переполошена. МВ. (О. 1862. I. 95).
Переполоши́ти, шу́, шиш, гл. = Переполохати. Одна така таємнича йстота переполошила кукуріківців. Г. Барв. 351.
Переполоши́тися, шу́ся, шишся, гл. = Переполохатися.
Переполо́шкати, каю, єш, гл. = Переполохати.
Переполу́днати, наю, єш и переполу́днувати, ную, єш, гл. Пополдничать. Піти й собі переполуднувать. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Перепо́лювати, люю, єш, сов. в. переполо́ти, лю́, леш, гл. Перепалывать, переполоть наново.
Переполюва́ти, лю́ю, єш, гл. Окончить періодъ случки. Корова вже переполювала.
Перепо́на, ни, ж. Препона, препятствіе. Загуде, заклекоче вода, ламаючи містки, зносячи хисткі перепони. Мир. Пов. II. 41. Його не лякала жадна перепона. Левиц. Пов. 176.
Перепо́нка, ки, ж. Косая планка, прибитая къ воротамъ. Харьк. у.
Перепори́тися, рю́ся, ришся, гл. Въ выраж. пора́ перепори́лась. Уже поздно, уже не время. Хотів оце втікати в степи, на Донщину, да тілько що пора вже перепорилась. Г. Барв. 333.
Перепорожни́ти. См. Перепорожнювати.
Перепоро́жнювати, нюю, єш, сов. в. перепорожни́ти, ню́, ни́ш, гл. Опрастывать, опростать, опорожнить. Чи порожня моя макітерка? — Ні, не порожня, та ось я зараз перепорожню. Черниг.
Перепорожня́ти, ня́ю, єш, гл. = Перепорожнювати. Це ви по глечички? А я са́ме перепорожняю їх. Харьк. г.
Перепоро́ти, рю́, реш, гл. Распороть на двое.
Перепости́ти, щу́, сти́ш, гл. 1) Пропостить извѣстное время. 2) Окончить постить.
Перепоті́ти, ті́ю, єш, гл. 1) Перепотѣть. 2) Пропотѣть.
Перепочива́ти, ва́ю, єш, сов. в. перепочи́ти, чи́ну, неш, гл. Отдыхать, отдохнуть немного. Так виїхав, що не дав і коням гаразд перепочити. Св. Л. 45. Перепочину, та й знов поїду.
Перепочи́нок, нку, м. Кратковременный отдыхъ. Стор. II. 123.
Перепочи́ти. См. Перепочивати.
Перепра́ва, ви, ж. Переправа. Як до Дністра прибували, через три перевози переправу мали. АД. II. 103. Ой пішли чумаки в дорогу, дійшли вони до перевозу. Один каже: річенька мала, другий каже: худа переправа. Чуб. V. 1039.
Перепра́вити, ся. См. Переправляти, ся.
Переправля́ти, ля́ю, єш, сов. в. перепра́вити, влю, виш, гл. Переправлять, переправить.
Переправля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. перепра́витися, влюся, вишся, гл. Переправляться, переправиться. Переправились вони через цеє море. Рудч. Ск. I. 120.
Перепрасува́ти, су́ю, єш, гл. Вновь выгладить.
Перепра́ти. См. Перепірати.
Перепрацюва́тися, цю́юся, єшся, гл. Переутомиться работою.
Перепраша́ти, ша́ю, єш, гл. = Перепрошувати. Сли-м кого образив, то перепрашаю. Гол. III. 509.
Перепріва́ти, ва́ю, єш, сов. в. перепрі́ти, прі́ю, єш, гл. Перепрѣвать, перепрѣть. Страва перепріє в печі. Левиц. I. 198.
Перепро́бувати, бую, єш, гл. Переиспытать. За молодого віку перепробував усякої долі. Г. Барв. 182.
Перепрова́джувати, джую, єш, сов. в. перепрова́дити, джу, диш, гл. Проводить, провести чрезъ что. Досі перепроваджено його (українське слово) в нас тілько через віковічні книги Св. Письма. Наступила черга перепровадити його через поетичні
