Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/140

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Пере́пічка, ки, ж. 1) = Перепічайка 1. Чуб. VII. 445. На столі постановили чарку і горілку, три перепічки на маслі, ковбаси тарілку. Мкр. Н. 2) Маленькая пасочка, которую даютъ священнику послѣ освященія пасхальнаго хлѣба. Вх. Зн. 48. Ум. Пере́пічечка. Чоловіче, напечу я тобі перепічечок. Грин. II. 164.

Перепла́вний, а, е. Перепла́вна середа́. Преполовеніе. У переплавну середу пасла дівка череду. Нп.

Перепла́кати, чу, чеш, гл. 1) Перестать плакать. Переплакала вже дитина, затихла. 2) Проплакать. Чи знаєш ти, що́ я переплакала? МВ. (О. 1862. I. 87). 3) Выплакаться. Переплакала б, перемучилася б раз та й забула. Левиц. I. 39. Побий мене, миленький, уночі, то я переплачу, білу постіль стелючи. Нп. (Г. Барв. 290). 4) — що. Плачемъ избавиться отъ чего. А може лихо переплачу. Шевч. 380. 5) — кого́. Превзойти плачемъ.

Перепла́та, ти, ж. Переплата. Ум. Перепла́тка.

Переплати́ти. См. Переплачувати.

Перепла́тка, ки, ж. Ум. отъ переплата.

Перепла́чувати, чую, єш, сов. в. поплати́ти, чу́, тиш, гл. Переплачивать, переплатить.

Перепле́нтатися, таюся, єшся, гл. Перетащиться, перебрести. Насилу переплентався через міст, так заслаб.

Переплести́, ся. См. Переплітати, ся.

Переплива́ти, ва́ю, єш, сов. в. перепливти́ и переплисти́, ву́, ве́ш, гл. Переплывать, переплыть. Ой крикнула лебедонька, море перепливши. Чуб. V. 940. За лісами, за степами тебе не видати і бистренькими водами до тебе не перепливати. Чуб. V. 929. Бік пережить — не море переплисти. Ном. № 8125.

Переплигну́ти. См. Переплигувати.

Перепли́гувати, гую, єш, сов. в. переплигну́ти, ну́, не́ш, гл. Перепрыгивать, перепрыгнуть. Пішли до куріня, переплигуючи через густе огудіння. Левиц. Пов. 228.

Перепли́нути, ну, неш, гл. = Перепливти. Треба мені перебрести сю річеньку та глибокую. А чи мені перебрести, а чи мені переплинути. Чуб. V. 456.

Переплисти́. См. Перепливати.

Переплитовічка, ки, ж. Родъ вышивки. Kolb. I. 48.

Перепліта́ти, та́ю, єш, сов. в. переплести́, лету́, те́ш, гл. Переплетать, переплести.

Перепліта́тися, та́юся, єшся, сов. в. переплести́ся, ту́ся, те́шся, гл. Переплетаться, переплестися.

Переплі́тувати, тую, єш, гл. = Переплітати. Та плетуть сітки на твої дітки, на тебе, сіра утко. — Нехай плетуть, переплітують, — я того не боюся. Мет. 157.

Перепліши́ти, шу́, ши́ш, гл. Заклинить наново.

Переплу́тати, ся. См. Переплутувати, ся.

Переплу́тувати, тую, єш, сов. в. переплу́тати, таю, єш, гл. Перепутывать, перепутать; оплесть, переплесть. 2) Спутывать, спутать, перемѣшать.

Переплу́туватися, туюся, єшся, сов. в. переплутатися, таюся, єшся, гл. Перепутываться, перепутаться, обвиться одинъ вокругъ другого. Гілля переплуталось між собою. Левиц. Пов. 191.

Переплюндрува́ти, ру́ю, єш, гл. Опустошить, разграбить.

Перепну́ти, пну́, не́ш, гл. = Переп'ясти.

Перепня́ти, пну́, неш, гл. = Переп'ясти. Кажуть мені річку плисти широкую та глибокую. А ні її переплисти, а ні перепняти. Грин. III. 416.

Переповза́ти, за́ю, єш, сов. в. переповзти́, зу́, зе́ш, гл. Переползать, переползти.

Переповіда́ти, да́ю, єш, сов. в. перепові́сти́, ві́м, віси́, гл. Пересказывать, пересказать.

Перепові́сти́ся, ві́мся, віси́ся, гл. — чого. Пересказать, передать. Ой коби я свого любка на годинку вздріла, я би му ся своєй кривди не переповіла. Гол. IV. 454.

Пере́повня, ні, ж. Избытокъ. З переповні серця промовляють уста його. Єв. Л. IV. 45.

Переполі́скувати, кую, єш, сов. в. переполоска́ти, щу́, щеш, гл. Переполаскивать, переполоскать, ополоскать. У неділю рано зілля копала, а в понеділок переполоскала. Нп.

Переполови́нити, ню, ниш, гл. См. Переполовинювати.

Переполови́нювати, нюю, єш, сов. в. переполови́нити, ню, ниш, гл. Брать, взять половину, растратить, отобрать на половину. Кожна з них спостерегла, що багато дечого з батьківського добра не прийшло до рук, що його нишком переполовинено. Левиц. Пов. 87.