твори великих народів і через… науку. К. ХП. 135.
Перепро́дати. См. Перепродувати.
Перепро́дування, ня, с. 1) Перепродажа. Купування та перепродування. Мир. Пов. II. 56. 2) Барышничанье.
Перепро́дувати, дую, єш, сов. в. перепро́дати, даю, єш, гл. 1) Перепродавать, перепродать. 2) Барышничать, торговать. Взялось то сим, то тим перепродувати. Накупить рублів на 10 усякого краму, та й перепродує москалям. Мир. ХРВ. 165.
Перепро́духа, хи, ж. = Перекупка.
Перепро́с, су, м. Извиненіе. Нептун з Еолом з перепросу дали такого перечосу, що й досі зашпори щемлять. Котл. Ен. VI. 10.
Перепро́сини, син, ж. мн. 1) Извиненіе, принесеніе извиненія. 2) Пирушка послѣ примиренія.
Перепроси́ти, ся. См. Перепрошувати, ся.
Перепроха́ти, ха́ю, єш, гл. = Перепрошувати. Як зачав перепрохати, горілкою частувати. Чуб. III. 426.
Перепро́шувати, шую, єш, сов. в. перепроси́ти, шу́, сиш, гл. 1) Извиняться, извиниться, попросить извиненія. Був готовий упасти перед нею на коліна і перепросити її. Левиц. 2) Просить, попросить, упросить. Старий мій обрікався у Київ, отже й не довелося йому, бо син перепросив у волости старшини та голови, то його й не пустили. Харьк. г. 3) Просить, попросить многихъ одного за другимъ. Як уже перепросит дружба парубків, то начинав просити дівчат. Гринч. III. 514.
Перепро́шуватися, шуюся, єшся, сов. в. перепроси́тися, прошу́ся, сишся, гл. Взаимно извиняться, извиниться.
Перепряга́ти, га́ю, єш, сов. в. перепрягти́, жу́, же́ш, гл. Перепрягать, перепрячь.
Пере́прядки, ків, м. мн. Шерсть, оставшаяся послѣ того, какъ изъ нея при пряденіи выберутъ длинныя волокна. Лохв. у.
Перепря́сти, пряду́, де́ш, гл. — кого́. Больше кого нибудь напрясть.
Перепу́гати, гаю, єш, гл. О филинѣ: прекратить крикъ.
Перепу́дитися, джуся, дишся, гл. Перепугаться.
Перепу́рхну́ти, ну, неш, гл. Перепорхнуть. Обудить його, як що перепурхне або шелесне. МВ. (О. 1861. I. 98).
Перепуска́́ння, ня, с. 1) Пропускъ. 2) Перегонка, просѣиванье. 3) Часть полушубка отъ таліи до воротника. Вас. 154, 155.
Перепуска́ти, ка́ю, єш, сов. в. перепусти́ти, пущу́, стиш, гл. 1) Пропускать, пропустить. 2) — через що. Перегонять, перегнать, просѣять, профильтровать. 3) Уступать, уступить. Кожне було скоріше своє перепустить, ніж попустить із хазяйського. Сим. 206. 4) Уступать, уступить очередь. А там завізно було, повен млин натаскали, черга йому прийшлася б аж через тиждень. Дай, — каже, — збрешу, що в мене батько на лаві лежить, то перепустять. Грин. II. 296. 5) Чрезъ мѣру передерживать, передержать при какой либо работѣ, напр. перемочить, пережечь и пр. Вас. 200.
Пере́пуст, ту, м. 1) Сосудъ для перегонки водки, холодильникъ, колба. 2) = Переріз.
Перепусти́ти. См. Перепускати.
Перепустува́ти, ту́ю, єш, гл. Перестать шалить.
Перепха́ти. См. Перепихати.
Перепхну́ти. См. Перепихати.
Переп'ясти́. См. Перепинати.
Пере́п'ят уста́ти. Стать кому на дорогѣ, преградить кому путь. Переп'ят встане на тебе, москалю, моє святе, моє пророче слово. К. ХП. 97.
Переп'яти́ти, п'ячу́, ти́ш, гл. = Переп'ясти. Битий шлях переп'ятити. К. ЦН. 242.
Перера́джувати, джую, єш, сов. в. перера́дити, джу, диш, гл. Пересуживать, пересудить, перерѣшать, перерѣшить. Радять мене люде, радять і другії, а я тую раду сама перераджу. Чуб. V. 619.
Перера́лити. См. Перералювати.
Перера́лювати, люю, єш, сов. в. перера́лити, лю, лиш, гл. 1) Перепахивать, перепахать ра́лом. Грин. II. 210. 2) Провести борозду ра́лом чрезъ что нибудь.
Перерахо́вувати, вую, єш, сов. перерахува́ти, ху́ю, єш, гл. Пересчитывать, пересчитать.
Пере́рва, ви, ж. Перерывъ, пауза, интервалъ, промежутокъ. 2) Раст. Lysimachia nummularia. Вх. Пч. II. 33. 3) Родъ вышивки. Kolb. I. 49.
Пере́рванець, нця, м. Раст. Alsine media. Лв. 96. См. Мокрець.
