Пища́ло, ла, с. Свистокъ. Приніс йому ангел таке пищало, же коні підут далеко, він засвище, коні прийдут. Гн. I. 213.
Пища́ль, лі, ж. Пищаль. Мет. 423. Семип'ядную пищаль підняв і орлам сизоперим кулю на подарунок подарував. АД. I. 111.
Пища́ння, ня, с. Пискъ. Пташечки малесечкі з пищанням своїм веселим. МВ. (О. 1862. I. 72).
Пища́ти, щу́, щи́ш, гл. Пищать. Пищить як каня. Ном. № 2770.
Пи́щик, ка, м. Музыкальный инструментъ, — родъ свирѣли изъ тонкаго камыша. Харьк. у. Ум. Пи́щичок. Ти ж було селом ідеш, ти ж було в дуду граєш, тепер тебе немає, дуда твоя гуляє і пищички зосталися, чорт-зна кому досталися. Нп.
Пищо́к, щка́, м. Часть чубука, которую берутъ въ ротъ. Шух. I. 277.
Пищува́тися, щу́юся, єшся, гл. Питаться. Парою з розламаного хліба пищуються мертві душі. ХС. III. 56.
Пия́к, ка́, м. Пьяница-мужчина. Вх. Лем. 449.
Пия́ка, ки, об. Пьяница. Ум. Пия́чка. Ґосподар альбо ґосподині пиячка. Гн. II. 226.
Пия́чка, ки, ж. Пьяница-женщина. Вх. Лем. 449.
Пів. Полъ, половина. Употребляется только въ соединеніи съ другими словами: Півстада. Чуб. V. 189. Півбока. Рудч. Ск. I. 45. Не сказавши ні півслова. Котл. Ен. II. 40.
Піва́ркуш, ша, м. Полулистъ. Желех.
Піваркуше́вий, а, е. Полулистовой. Желех.
Півбо́г, бо́га, м. Полубогъ. Боги, богини і півбоги… біжать в олимпську карвасарь. Котл. Ен. VI. 5.
Півбо́чок, чка, м. Полубоченокъ. Желех.
Піввіде́рко, ка, с. Полуведро.
Піввідро́вий, а, е. Полуведерный. Ми світові люде! Ось бери лиш піввідрове барильце та біжи по четвертину. Кіев. у.
Півгоди́нний, а, е. Получасовый. Желех.
Півго́дний, а, е = Піврічний. Півгодний білет. Черк. у.
Півго́лий, а, е. Полуобнаженный. Желех.
Півго́лосом, нар. Въ полголоса. Желех.
Півда́рма, нар. Полударомъ. За півдарма продав. Ном. № 14060.
Півдев'я́та, числ. Восемь съ половиной.
Півде́нний, а, е. 1) Полуденный. Під гарячим промінням південного сонця рушили в дорогу. Левиц. I. 283. 2) Южный. Магнитна стрілка завжди повертається одним кінцем на північну сторону, а другим на південну. Ком. II. 90.
Півде́нник, ка, м. Меридіанъ. Такий круг зватиметься меридияном або південником і поділятиме для вас землю теж на дві половини: східню і західню. Дещо (4-те вид. 1882), 23.
Півде́нь, дня́, м. 1) Полдень. Рідня до півдня, а як сонце зайде, сам чорт нікого не знайде. Ном. № 9340. О півдні́. Въ полдень. Рудч. Ск. I. 142. 2) Югъ. Приходить на південь, аж там стоїть золоте кресло, де оддихає сонце. Чуб. I. 6.
Півдеся́та, числ. Девять съ половиной.
Пі́вень, вня, м. 1) Пѣтухъ. Усі кури на сідалі, півень на порозі. Мет. 16. Въ селѣ время ночью, опредѣляется по пѣнію пѣтуховъ: пе́рші пі́вні приблизительно въ десять часовъ вечера, другі — въ двѣнадцать, тре́ті — въ два часа ночи. О пі́внях. На разсвѣтѣ. 2) — ди́кий = Тетерюк. Вх. Пч. II. 15. 3) — морськи́й. Сказочное животное въ морѣ съ рыбьей чешуей. Драг. 6. Ум. Пі́вник, пі́вничок.
Пі́взен, на, пі́взень, ня, м. 1) = Півзина. Лубен. у. 2) Въ шутку: сопля. От поправ півзеня під носом! ще-сь не навчив, щоб матір навчати. Св. Л. 202.
Півзи́на, ни, ж. Жердь, которою укрѣпляютъ солому на стогахъ и на крышахъ, кладя ее сверхъ соломы. Чуб. VII. 379. Як прийшли цигани, то сказано і півзини з хати постягали. Кобел. у. Ум. Півзи́нка.
Півзи́нка, ки, ж. 1) Ум. отъ півзина. 2) Соломенная веревка, играющая ту-же роль, что и півзина. Драг. 31.
Півзолоти́й, то́го, м. Половина пятіалтыннаго, 7½ коп. О. 1862. IV. 94. Не стає мені десять грошей до півзолотого. Чуб. V. 1125.
Півка, ки, ж. (= Пілка) = Пелена. За ним, за ним дівчиниця несе дитя в півці. Гол. II. 429.
Півква́рта, ти, ж. Мѣра жидкости: полуштофъ, ⅟20 ведра. Чи то Бог покарав мене, чи півкварта горілки зашкодила мені. Левиц. I. 124.
Півкварті́вка, ки, ж. = Півкварта. Не здужав голови звести, поки не випив
