півквартівки з імбером пінної горілки. Котл. Ен. II. 13.
Півкі́пник, ка, м. Пятнадцать копеекъ. Кинули мерщій півкіпник срібний на одплату. Мкр. Н. 29.
Півколіща́тко, ка, с. 1) Полукругъ. 2) Узоръ въ видѣ полуколеса.
Півко́ло, ла, с. Полукругъ. Желех.
Півконді́йка, ки, ж. Полуендова. Котл. Ен.
Півкоре́чник, ка, м. Водяная мельница, въ которой вода падаетъ на колесо на половинѣ его высоты, отчего оно вращается назадъ, т. е. въ сторону, противную движенію воды. Мик. 481.
Півко́шик, ка, м. Рыболовный, плетеный изъ прутьевъ снарядъ, родъ корзины съ небольшимъ отверстіемъ, въ которое вгоняется рыба. Вх. Пч. II. 24.
Півку́ля, лі, ж. Полушаріе. Желех.
Півме́ртвий, а, е. Полумертвый. Ненечка лежа на постелі півмертві. Федьк. Розбійники зоставили його півмертвого. Єв. Л. X. 30.
Півмі́сяць, ця, м. 1) Половина луны. Желех. 2) Полумѣсяцъ.
Півмі́сячний, а, е. Полумѣсячный.
Півмі́ток, тка, м. Мѣра нитокъ: 20, 25—30 пасмъ. Вас. 201. Лянної пряжі три півмітки. Котл. Ен. IV. 43. Ум. Півмі́точок. Чуб. V. 1141.
Пі́вник, ка, м. 1) Ум. отъ півень. Чуб. V. 409. 2) Флюгеръ. Чуб. VII. 380. 3) мн. Раст. а) Corydalis cava Schweigg. ЗЮЗО. I. 120. б) Iris bohemiea. ЗЮЗО. I. 125, в) Iris Pseudacorus L. ЗЮЗО. I. 125. д) Orobus vernus L. ЗЮЗО. I. 130. Під вікнами насадила Ганна бузку, півників та півонії. Левиц. I. 23.
Пі́вничок, чка, м. Ум. отъ півень.
Пі́вніч, ночі, м. 1) Полночь. Нема мого миленького, що карії очі, ні з ким мені розмовляти, сидя до півночі. Мет. 2) Сѣверъ. А там далі, на північ, на високому шпилі стояла церква. Левиц. Пов. 4.
Півні́чний, а, е. 1) Полуночный. Північна доба. Левиц. I. 97. 2) Сѣверный. Брацл. у. Магнитна стрілка завжди повертається одним кінцем на північну сторону, а другим на південну. Ком. II. 90. Півні́чне ся́йво. Сѣверное сіяніе. Левиц.
Півня́к, ка́, м. Желѣзный стержень, на который надѣвается штельва́га. Лохв. у.
Півня́, ня́ти, с. Птенчикъ, пѣтушокъ. Ум. Півня́тко.
Півня́чий, а, е. Пѣтушій. Константиногр. у.
Піво́нія, нії, піво́нь, ні, піво́ня, ні, ж. = Пивонія. О. 1862. VIII. 16. Шух. I. 22.
Піво́стрів, рова, м. Полуостровъ. Півострів Кримський. К. МХ. 27.
Півпа́нство, ва, с. Полуцарство. Дам тому півцарства, півпанства. Рудч. Ск. II. 29. Нема Христа у крулевстві і в півпанстві жадному. Чуб. III. 378.
Півпа́рубок, бка, м. Подростокъ, парнишка. Гайдамаки по-над яром з шляху повернули, наганяють півпарубка. Шевч. 176.
Півполу́кіпок, пка, м. Пятнадцать сложенныхъ въ полѣ сноповъ. Kolb. I. 63.
Півп'я́та, числ. Четыре съ половиною.
Піврі́к, ро́ку, м. Полугодье. Гн. II. 253. За півроку чинш. О. 1862. IV. 105.
Піврі́чний, а, е. Полугодовой. Желех.
Піврі́ччя, чя, с. Полугодіе.
Півсе́ток, тку, м. Штука холста около 50 аршинъ (локтей). Желех. Нехай вона раненько не встає, лянної куделі не спрадає, най великих півсетків ізбиває. Чуб. V. 801. Нема Солохи білить півсеток. Чуб. V. 59.
Півсо́нно, нар. Въ полуснѣ. Желех.
Півсти́рток, тку, м. Полскирды. Перевозив… усю пшеницю і наклав височенький півстирток. Грин. II. 148.
Півсьо́ма, числ. Шесть съ половиной.
Півтора́, числ. Полтора. Як ми любилися півтора року. Чуб. V. 149. Надувся, як півтора нещастя. Ном. № 3373. Що не скаже, то все півтора людського, — все глупость. Чуб. I. 248.
Півтора́к, ка, м. Все мѣрою въ 1½. Півторак бичок. Півторак мішок. Ум. Півторачо́к. Вивела коника і осідлала, винесла гачок і півторачок. Гол. I. 339.
Півторарічня́к, ка́, м. Бычекъ полуторагодовалый. Гн. II. 27. См. Півторак.
Півтора́ста, числ. Полтораста. А й у тому суденці півтораста молодців. Чуб. V. 952.
Півторачо́к, чка́, м. Ум. отъ півторак.
Півторип'я́дний, а, е. Длиной или вышиной въ 1½ четверти. Вас. 145.
Півтре́ти, числ. Двѣ съ половиной (при сущ. ж. р.). Півтрети копи.
Півтретя́, числ. Два съ половиной. Ком. I. 25.
Півтре́тяста, числ. Двѣсти пятьдесятъ. КС. 1882. VII. 90.
Півть, ти, ж. Большой кусокъ сала съ
