Підхве́бель, ля, м. Испорч. фельдфебель. Буде мені товчеників від… підхвебеля за те, що опізнився. Грин. II. 295.
Підхві́стя, тя, с. Мѣсто подъ хвостомъ. У собаки підхвістя. Полт. г.
Підхили́ти, ся. См. Підхиляти, ся.
Підхиля́ти, ляю, єш, сов. в. підхили́ти, лю́, лиш, гл. 1) Склонять, склонить подъ что либо. 2) Пріотворять, пріотворить. Івасьова мати двері підхиляла. Лукаш. 161. 3) Покорять, покорить, подчинять, подчинить. Чіпка хоч кого підхилить під себе. Мир. ХРВ. 253.
Підхиля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. підхили́тися, лю́ся, лишся, гл. 1) Склоняться, склониться подъ что. Як пійду я у луг по калину, да виломлю калинову вітку, да пійду я підгинаючись, да пійду я підхиляючись, щоб мені віття не подломить. МУЕ. III. 162. 2) Покоряться, покориться, подчиниться.
Підхі́д, хо́ду, м. Подходъ.
Підхлесну́ти, ну́, не́ш, гл. Хлебнуть. Пан дружко лигав варену, свашка підхлеснула. Мкр. Н. 36.
Підхмели́тися. См. Підхмелятися.
Підхмеля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. підхмели́тися, лю́ся, лишся, гл. Напиваться, напиться пьянымъ. І півом ся підхмеляли і горілицею. Гол. III. 485.
Підхо́дити, джу, диш, сов. в. підійти́, дійду́, деш, гл. 1) Подходить, подойти. Підходять до теї хатки — аж кіт їсть м'ясо. Рудч. Ск. I. 22. 2) Быть похожимъ на кого. Чоловік до чоловіка бува підходе. Волч. у. 3) — під ко́го. Соблазнять, соблазнить кого. К. ЦН. 220. Можна під її підійти, чи ні? О. 1862. VII. 37. 4) Подниматься, подняться. Як пустили його в колодязь, то вода вгору підходить. Рудч. Ск. I. 102. Тісто підходить. 5) — під ми́слі. Нравиться, понравиться. Хорошая дочка твоя під мислі підходить. Чуб. V. 901. 6) — під ла́ску. Пріобрѣтать, пріобрѣсти чью любовь, благосклонность. 7) — що. О водѣ: подмывать, подмыть, течь подъ что. Де ти, барвінку, ріс, ріс, що такий красний виріс? Я в лісі при керниці, при студеній водиці; мене вода підходила, мене вона холодила. О. 1862. IV. 3. 8) — кого́. Брать, взять кого хитростью. Ми тобі дамо гроші які схочеш великі, лише ти підійди єго, чим би го з світа мож згладити. Гн. I. 36. Соблазнять, соблазнить. Нечистий дух ся з'явив з первовіка і взяв підходити чоловіка. А чим підходив? грішми. Ез. V. 100. 9) Підійти́ ди́мом. Побывъ въ дыму, отдавать, пахнуть дымомъ. Жито димом підійшло, як пожежа була, так чоловік дешево продавав. Г. Барв. 299.
Підхожда́ти, да́ю, єш, гл. = Підходити. Тогді то жид-рандар стиха підхождає. АД. II. 22.
Підхо́жий, а, е. Похожій. Вийшла дівчинка, підхожа до молодого гусеняти. Г. Барв. 42.
Підхопи́ти, ся. См. Підхоплювати, ся.
Підхо́плювати, люю, єш, сов. в. підхопи́ти, плю́, пиш, гл. Подхватывать, подхватить. І вихор їх серед ночі підхопить. К. Іов. 58.
Підхо́плюватися, лююся, єшся, сов. в. підхопи́тися, плю́ся, пишся, гл. Схватываться, схватиться съ мѣста, вскочить, подняться быстро. Минала ніч, що й не оглянулись, і сонечко підхопилось. Св. Л. 295.
Підцо́брити, рю, риш, гл. Стибрить, стащить. Нишком… пляшечку оковитої підцобрить. Св. Л. 6.
Підцу́пити, плю, пиш, гл. 1) Подтянуть, подтащить. 2) Стибрить, стащить. Нишком підцупить та й нишком збути. О. 1862. I. 29.
Підцько́вувати, вую, єш, сов. в. підцькува́ти, кую́, є́ш, гл. 1) Натравлять, натравить. Підцькував индика собакою. 2) Подзадоривать, подзадорить, раздразнить. Підцьковує Грицька на погибель. Г. Барв. 460. Щоб все, що бачив, росказати і щоб Дареса підцькувать. Котл. Ен. Ще було й діда підцьковує, щоб гриз голову своїй дочці. Чуб. II. 97.
Підцю́кати, каю, єш, гл. Подрубить топоромъ.
Підцюкну́ти, ну́, не́ш, гл. Одн. в. отъ підцюкувати. Подстрекнуть. А там послі нечистий таки знов силу візьме, підцюкне і потягне низку добру до погибелі. Кв. Підцюкнула нечиста сила. О. 1862. IV. 77.
Підча́с, су, м. Родъ супа изъ листьевъ свеклы. Фр. Пр. 111.
Підчепури́ти, рю́, ри́ш, гл. = Причепурити. Підчепури, донечко люба, нашу хатину. О. 1862. IV. 71.
Підчервони́ти, ню́, ни́ш, гл. Подкрасить красной краской.
Підчере́вий, а, е. Подбрюшный.
Підчере́вина, ни, ж. Подбрюшина.
Підче́рнювати, нюю, єш, сов. в. підчорни́ти, ню́, ни́ш, гл. Подчернивать, подчернить.
Підчеса́ти. См. Підчісувати.
