Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/193

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Підчикри́жити, жу, жиш, гл. Подрѣзать коротко.

Підчи́нка, ки, ж. Оборка на подолѣ юбки. Гол. Од. 21.

Підчи́стити. См. Підчищати.

Підчища́ти, ща́ю, єш, сов. в. підчи́стити, щу, стиш, гл. 1) Подчищать, подчистить. 2) Красть, украсть. Хто се у мене підчистив їх?

Підчи́хвіст, хвоста, м. Прохвостъ. Рк. Левиц.

Підчі́пок, пка, м. Подшипникъ. Черк. у.

Підчі́сувати, сую, єш, сов. в. підчеса́ти, шу́, шеш, гл. Зачесывать, зачесать вверхъ.

Підчорни́ти. См. Підчернювати.

Підчу́лити. См. Підчулювати.

Підчу́лювати, люю, єш, сов. в. підчу́лити, лю, лиш, гл. Въ плоту сплавного дерева срѣзывать концы бревенъ снизу наискось. Шух. I. 181.

Підчухра́ти, ра́ю, єш, гл. Обрубить нижнія вѣтки.

Підшальо́вувати, вую, єш, сов. в. підшалюва́ти, лю́ю, єш, гл. = Підшильовувати, підшилювати.

Підшива́йло, ла, м. Подлипайло. То підшивайло — підлижеться.

Підшива́ти, ва́ю, єш, сов. в. підши́ти, ши́ю, єш, гл. Подшивать, подшить.

Пі́дшивка, ки, ж. 1) Подкладка. НВолын. у. Одежина суконна чорна з сірою підшивкою. Св. Л. 303. 2) Дратва, которой подшиваютъ подошвы.

Підши́йник, ка, м. = Підчіпок. (Залюб.)

Підши́йок, йка, м. = Підгі́рля. Рудч. Чп. 250.

Підшильо́вувати, вую, єш, сов. в. підшилюва́ти, лю́ю, єш, гл. Обшивать, обшить шалевкой. Зміев. у.

Підши́ти. См. Підшивати.

Підшкильну́ти, ну́, не́ш, гл. Посмѣяться надъ кѣмъ, уколоть насмѣшкой. Воно було й на лад пішло у їх дім, та Ілько підшкильнув пана трохи, а він і каже: „як отак шкилювати з мене, так шкода! не найму землі“. Волч. у.

Підшку́рний, а, е. Подкожный.

Підшта́нки, ків, м. мн. Подштаники, исподніе штаны. (Залюб.).

Підштовхну́ти. См. Підштовхувати.

Підшто́вхувати, хую, єш, сов. в. підштовхну́ти, ну́, не́ш, гл. Подталкивать, подтолкнуть.

Підштрикень, кня, м. Въ игрѣ въ вивертень, когда играющій бросаетъ свою палку съ цѣлью попасть въ другую, лежащую на землѣ: прохожденіе конца брошенной палки подъ лежащей на землѣ. Ив. 21.

Підштрикну́ти. См. Підштрикувати.

Підштри́кувати, кую, єш, сов. в. підштрикну́ти, ну́, не́ш, гл. 1) Подкалывать, подколоть. 2) Подзадоривать, подзадорить. Сатана знає, чим підштрикнути. Кв.

Під'ю́джувати, джую, єш, сов. в. під'ю́дити, джу, диш, гл. Подстрекать, подстрекнуть къ чему, подбить. Желех. См. Юдити.

Під'ядлівчак, ка, м. Пт. Sitta europaea, поползень. Вх. Лем. 449.

Під'яза́ти, ся. См. Під'язувати, ся.

Під'язи́чниця, ці, ж. Родъ дѣтской болѣзни. ЕЗ. V. 83.

Під'я́зник, ка, м. Служащій для подвязыванія. Ум. Під'я́зничок. У мене в скрині той платочок під'язничок, що під'язую зімою. Зміев. у.

Під'я́зувати, зую, єш, сов. в. під'яза́ти, жу́, жеш, гл. = Підв'язувати, підв'язати.

Під'я́зуватися, зуюся, єшся, сов. в. під'яза́тися, жу́ся, жешся, гл. = Підв'язуватися, підв'язатися.

Під'ярок, рка, м. Соб. Полугодовалые ягнята, съ которыхъ можно стричь шерсть. Вас. 198.

Пі́жити, жу, жиш, гл. 1) О дождѣ: сильно лить. 2) Бить, колотить (человѣка). Як же хлопці зачнуть піжить, то аж пір'я летить. О. 1862. II. 57.

Пі́жмурки, рок, ж. мн. Родъ игры: жмурки. Мил. 54. Діти в білих сорочках у піжмурки в яру гуляють. Шевч. 407.

Піздрі́ти, дрю, риш, гл. Посмотрѣть. Іди піздри, старостоньку, ци високо місяченько. Гол.

Пізнава́ти, наю́, єш, сов. в. пізна́ти, на́ю, єш, гл. Узнавать, узнать. Ой як би я зозуленька, ой крилечка мала… то б я свого миленького по шапці пізнала. Мет. З ким жити, того й пізнавати. Чуб. I. 251.

Пізнава́тися, наю́ся, є́шся, сов. в. пізна́тися, на́юся, єшся, гл. 1) Узнаваться, быть узнаннымъ. 2) Знакомиться, познакомиться. Як я звідтам повертався, послухайте, з ким пізнався. Грин. III. 611.

Пізни́тися, ню́ся, нишся, гл. Запаздывать, опаздывать. Не люблю пізнитись. Г. Барв. 303. Пізниться з своїм господарством усяка вдова. Г. Барв. 264.

Пі́зній, я, є.Поздній. Було се пізньої