Плець, цю, м. Усадьба. З-за хатки виглядали невеличкі хлівці, повіточки; трохи далі — тік; за током — огород; а все кругом обнесено низенькою ліскою. Зразу видно було, що то плець не дуже заможного хазяїна. Мир. ХРВ. 9.
Плечастий, а, е. Плечистый, широкоплечій. Візника плечастий, усатий. МВ. (О. 1862. III. 51).
Плече́, ча́, м. 1) Плечо. 2) Въ столбѣ, заканчивающемся шипомъ, — часть его по сторонамъ шипа. Уман. и Гайсин. у. 3) Часть топора, также сапіни. См. сокира, сапіна. Шух. I. 175, 176. 4) Часть маґлівниці. Шух. I. 154. 5) Зарѣзка въ спицѣ колеса, вставляемая въ ступку. Вас. 147. 6) Часть кухонной печи. А в нашої печі золотії плечі, а срібні одвірки, — дайте нам горілки. Грин. III. 472. 7) Въ сукновальной толчеѣ: бревно въ валу, подымающее пестъ. Шух. I. 113. 8) Верхняя горизонтальная часть ярма, лежащая на шеѣ вола. Шух. I. 165. Ум. Пле́чико, плі́чко́, пле́ченько. До стіни оченьками, до дружбоньки плеченьками. О. 1862. IV. 18. Ум. Плечи́ці употр. только во мн. ч. Маркев. 70. Мкр. Н. 10. Обстели мені плечиці мої хрещатим барвінком. Грин. III. 496. Тут наша дівчинонька ходила, кіскою плечиці укрила. Мил. 133.
Плечеви́й, а́, е́. Плечевой, къ плечу относящійся. Рушни́к плечеви́й. Полотенце, которымъ повязываютъ старості́в на сватаньѣ. Вас. 167.
Пле́ченько, ка, с. Ум. отъ плече.
Пле́чико, ка, с. 1) Ум. отъ плече. 2) мн. Вставка въ рубахѣ, покрывающая плечо. Kolb. I. 39. Шух. I. 159.
Плечи́нда, ди, ж. Родъ пироговъ или ватрушекъ — съ творогомъ или тыквой. Св. Л. 11. См. Плачинда.
Плечи́стий, а, е = Плечастий.
Плечи́ці, чи́ць, с. мн. Ум. отъ плечі. См. Плече.
Пле́шень, шня, м. Ломъ для ломки льда. См. Плішня.
Плешня́, ні́, ж. = Плішня. Сим. 147.
Плещу́к, ка, м. Родъ игры на свѣтлый праздникъ. Вх. Зн. 50.
Плив, ву, м. 1) Теченіе. Час плив своїм пливом. МВ. III. 46. Чого Дясна у шив пошла? Шо крутиї гори. Грин. III. 74. 2) Зби́ти з пли́ву. Сбить съ толку. Усі одного зіб'ють з пливу. НВолын. у.
Плива́ти, ва́ю, єш, гл. = Плавати. Гн. II. 3. Тепер гуси не літають, ні лебеді не пливають. Гол. I. 43.
Пливсти́, пливти́, ву́, ве́ш, гл. Плыть. Я вже цих катержних гусей разів десять на день відгоню, щоб вони сюди до жита не пливли. Кобел. у.
Пливу́шки, шок, ж. мн. Въ загадкѣ: сани. Пливуть пливушки, позадирали угору вушки. Грин. II. 311.
I. Плиг! Прыгъ! скокъ!
II. Плиг, гу, м. Прыжокъ. З пли́гу зби́тися. Сбиться съ толку, спутаться. Еней од страху з плигу збився. Котл. Ен. II. 30.
Плига́ння, ня, с. Прыганье.
Плига́ти, га́ю, єш, гл. Прыгать. Сердешний звір перекидався, плигав, вертівся і качався. Котл. Ен. II. 25.
Плигну́ти, гну́, не́ш, гл. Одн. в. отъ плигати. Прыгнуть.
Пли́гом, нар. Вскачь, прыжками. Дика коза біжить плигом. Борз. у.
Плиго́ну́ти, ну́, не́ш, гл. Прыгнуть съ силой. А собака здоровий та як плигоне йому на груди, — так і звалив.
Пли́нути, ну, неш, гл. Плыть. Плиніть, плиніть, білі гуси, до мойого роду. Гол. I. 274. І риба не плине проти бистрої води. Ном. № 1092.
Плис, су, м. Плисъ, бумажный бархатъ. Вас. 192.
Пли́ска, ки, ж. Птица: а) Motacilla, трясогузка. Вх. Пч. II. 12. б) — бі́ла. Motacilla alba. Вх. Пч. II. 13. в) — жо́вта. Motacilla flava. Вх. Пч. II. 13; г) = Лисак 4. Вх. Пч. I. 16; II, 11. Ми були в ліску да поймали плиску чорную да чубатую. Грин. III. 442.
Плиска́тий, а, е = Плескатий. Дивлюсь, аж на тій деревині усякого розбору сливи — і круглі, і плискаті, і довгенькі, та все на одному дереві. Золотон. у.
Плиска́ч, ча, м. 1) = Плеска́ч. Спекла жінка плискач і дала на дорогу, та такий добрий. Новомоск. у. 2) Шлепокъ, легкій ударъ ладонью.
Плиско́ватий, а, е. Плоскій. На низенькому плисковатому острівці. Левиц. ПЙО. I. 496. Ум. Плиско́ватенький. Плисковатенький рівний камінь. О. 1862. IX. 110.
Плиско́м, нар. Плашмя. Повернув ножа плиском та й ударив мене ножем по спині. Рк. Левиц.
Пли́сти́, ву́, ве́ш, гл. 1) Плыть. Ой як лебедям плисти против води важко. Мет. 108. Гиля, гиля, білі гуси, на річеньку плисти. Грин. III. 249. 2) О зернѣ;
