Плічко́, ка́, с. 1) Ум. отъ плече. 2) Передній окорокъ свиньи.
Пліши́ти, шу́, шиш, гл. 1) Вбивать клинья для скрѣпленія. Плішити сокиру. 2) — рибу. Оглушать ударомъ палки находящуюся подо льдомъ рыбу.
Плі́шка, ки, ж. Клинъ деревянный. Угор.
Плішня́, ні́, ж. Родъ большаго долота или лома для пробиванія льда. Сумск. у. Вас. 187.
Плі́щ, ща, м. = Лящ 1. Вх. Пч. II. 18.
Пло́ва, ви, ж. Ливень съ бурей. Вх. Зн. 50. Шух. I. 185. Ударить плова з громами. Шух. I. 212. Сівбину виб'є град, або зіб'є плова. Шух. I. 166. Не боїться мокрий плови. Фр. Пр. 115.
Плоди́ти, джу́, диш, гл. Плодить, рождать. Бодай, же ти, бистра річенько, рибки не плодила. Грин. III. 279.
Плоди́тися, джу́ся, дишся, гл. Плодиться. Загадав мені царь птицю хвазана встрелить. А як я його встрелю, що він і в нашій землі не плодиться. Рудч. Ск. II. 83.
Плодли́вий, а, е = Плідливий. Плодлива, як свиня. Ном., стр. 286, № 4562.
Плодни́к, ка, м. Матка. Вх. Уг. 259.
Плодни́стий, а, е = Плодливий. Вх. Лем. 450.
Пло́дниця, ці, ж. О женщинѣ: рождающая дѣтей. НВолын. у.
Плодю́чий, а, е. Плодовитый.
Плодь, ді, ж. Животное, тварь, все, что плодится. А в воді ще була риба й хробаки й усяка плодъ. Гн. II. 118.
Пло́сінь, сені, ж. Плоскость; равнина. Вх. Зн. 50.
Плос́ка, ки, ж. Плоская бутылка. Парубки беруть плоски в дзебні. Федьк.
Плоскавиця, ці, ж. = Плескавиця. Вх. Пч. II. 18.
Плоскі́нка, ки, ж. = Плоскінь. Вх. Пч. II. 29.
Плоскі́нний, а, е. Сдѣланный изъ пло́сконі. Дасте на мене шитую сорочку. — Де ж тобі, мила, шитої узяти? Будеш, моя мила, в плоскінній лежати. Мет.
Пло́скінь, коні, ж. Дергань, замашка, мужскіе стебли конопли. Вас. 199. Чуб. VII. 408. Вибрала плоскінь. Грин. III. 248. Тіпає плоскінь. Мир. ХРВ. 125. Умер уже тоді, як плосконі брали. Харьк. у.
Плосконо́са, си, ж. Пт. Anas clypeata, широконосъ. Вх. Пч. II. 8.
Плоску́н, на́, м. Сортъ глинянаго горшка отъ 3½ до 5 вершковъ вышиной. Вас. 181.
Плоску́ха, хи, ж. Раст. а) Panicum Crus Galli L. ЗЮЗО. I. 130. б) — гірка́. Hierochloa borealis R. et Sch. ЗЮЗО. I. 125.
Плота́рь, ря́, м. Сплавщикъ, плотовщикъ. Вх. Зн. 50.
Пло́тик, ка, м. Пт. Крапивникъ, Troglodytes parvulus. Вх. Пч. II. 15.
Плоти́ця, ці, ж. = Плітка. Вх. Пч. II. 19. Нехай щуки їдять руки, а плотиці білі лиці. Нп. Ум. Плоти́чка. Вх. Пч. II. 19.
Плотниця, ці, ж. = Плотиця. Вх. Пч. II. 19.
Плотове́ць, вця́, м. Раст. Nicotiana rustica. Вх. Пч. II. 33.
Плоть, ти, ж. = Плит. Шух. I. 183.
Плохи́й, а́, е́. Смирный, тихій, кроткій. Чи сердита, чи плоха? Грин. III. 197. А не порве ваш, собака? — Ні, він не займе: він у нас плохий. Г. Барв. 215. Ти кажеш, Петре, що самий плохий звір — заєць; над вівцю нема й пліхшого. О. 1861. V. 69. Ум. Плохе́нький, плохе́сенький.
Плохови́тий, а, е. Тихій, смирный. А дитя молоденьке та плоховите собі. Федьк.
Плоху́та, ти, м. Смирный, тихій человѣкъ. Так плохута, нікому нічого. Черк. у. Ум. Плохутка. Еней же був собі плохутка. Котл. Ен. III. 36.
Пло́ща, щі, ж. = Площина.
Пло́щик, ка, м. 1) Металлическій наконечникъ стрѣлъ. Находили ще площики од стріл. О. 1862. V. 97. 2) Плоско разложенный снопъ для крышъ. Вх. Зн. 50.
Площи́на, ни, ж. Плоскость, равнина; площадь. Земля здається рівною площиною. Ком. I. 7.
Пло́щити, щу, щиш, гл. Болтать, разсказывать. Я чув, що він площив, що він украв моїх коней. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Плуг, га, м. 1) Плугъ. Чуб. VII. 398. Бодай воли живі були, а плуг поламався. Мет. 6. 2) Плуг волі́в. Количество воловъ, запрягаемое въ плугъ. Купи собі ще дві пари волів, щоб було до плуга. КС. 1882. X. 186. Ум. Плужо́к. Маркев. 49.
Плуга́нитися, нюся, нишся, гл. Тащиться, медленно ѣхать. Плуганився я болотом верстов п'ять. НВолын. у.
Плуга́рь, ря́, м. = Плугатарь.
Плуга́тарь и плуга́тирь, ря, м. Пашущій плугомъ работникъ. Борз. у. Уже овечки у чистому полі, уже і плугатарі
