Закутаться (о многихъ). Не витопили, а в хаті холодно, — дуже холодно буде спати. — Повкутуємося добре, то й не буде холодно. Черниг. у.
Повлада́ти, да́ю, єш, гл. Повладѣть нѣсколько времени. Молодий пан не довго повладав батьківщиною: усю землю попродав та й повіявся кудись гроші переводити. Харьк. у.
Повла́зити, зимо, зите, гл. Влѣзть (во множествѣ). Душа вилетіла, а чорти повлазили в тулуб та й сидять. Рудч. Ск. I. 69. Поробіться, каже, муравками та лізьте у пляшку. Вони усі поперекидались та й поулазили у ту пляшку. Мнж. 129.
Повле́жуватися, жуємося, єтеся, гл. Улежаться (во множествѣ). Уже повлежувались груші. Кіев. у.
Повліта́ти, та́ємо, єте, гл. Влетѣть (о многихъ). Повлітаємо до його в келію. Грин. II. 13.
Повляга́тися, га́ємося, єтеся, гл. Улечься, лечь (о многихъ). Повлягався народ спати. Зміев. у.
Повма́зувати, зую, єш, гл. 1) Запачкать (многое). Де се ти так повмазувала руки? 2) Влѣпить въ стѣну при мазаніи глиной (во множествѣ).
Повма́зуватися, зуємося, єтеся, гл. Запачкаться (о многихъ). Повмазувалися діти так, що й милом не одмиєш.
Повма́нювати, нюю, єш, гл. Заманить во что (многихъ). Повманюй поросят у хату.
Повміра́ти, раємо, єте, гл. Перемереть, умереть (о многихъ). Всі чотирі повмірають. Чуб. V. 167. Уже старі повмірали обоє. Чуб. II. 429.
Повмовля́ти, ля́ю, єш, гл. Уговорить (многихъ).
Повмоча́ти, ча́ю, єш, гл. Обмочить (во множествѣ). Дорогії сукні в воду повмочала. Чуб. V. 1070.
Повмуро́вувати, вую, єш, гл. Вставить въ стѣну при кладкѣ ея (во множествѣ).
Повна́джуватися, джуємося, єтеся, гл. Повадиться (о многихъ).
Повне́ча, чі, ж. Скопленіе въ чемъ либо, заполненіе чего либо. Какъ нарѣчіе: полно, биткомъ набито. В корчмі повнеча людей.
По́вний, а, е. 1) Полный, наполненный. Хиба ревуть воли, як ясла повні? К. Іов. 13. Напою я кониченька з повного відерця. Чуб. V. 382. До́бра по́вна. Большая полная чаша. Іще́ ти ви́п'єш до́бру по́вну. Еще ты перетерпишь много горя. Котл. Ен. III. 15. 2) Полный. Коралі й дукачі як жар горіли на її повних грудях. Стор. МПр. 54. 3) Махровый. Моя врода — повная рожа. Чуб. V. 575. 4) Весь, полонъ. Повна шия намиста. Кв. Повний місяць. Ум. Повне́нький, повне́сенький. Назбірали грушок повненький хвартушок. Чуб. V. 107. Полетів орел до чужих сторін, нагнав голубців повнесенький двір. Мет. 108.
По́внити, ню, ниш, гл. Исполнять.
Повни́ця, ці, ж. Полный сосудъ. Вх. Зн. 50. Ум. Повни́чка, по́внонька, по́вночка. Кропи нас, мати, водою святою непочатою, з повною повничкою доброю долечкою. Рк. Макс. Не пий, зятуню, першої повноньки. О. 1862. IV. 30. Стань, батеньку, перед мене і напийся до мене з повними повноньками з дрібними слізоньками. Грин. III. 513. Чарочко-повночко, як мені до тебе пристати. Чуб. V. 1105.
Повні́ненький, а, е = Повнісінький. Повніненький горщик молока. НВолын. у.
Повні́сінький, а, е. Совершенно полный, полнехонький. Рудч. Ск. I. 129. Засіки повнісінькі грошей. Драг. 83. Хазяїн (торбу) взяв, повнісіньку червінцями й напхав. Глуб. 47.
Повні́сінько, нар. Совершенно полно, полнехонько. Народу в церкві повнісінько. Левиц. Пов. 18.
Повні́шати, шаю, єш, гл. Дѣлаться полнѣе. Ольжине лице повнішало й наливалось. Левиц. Пов. 240. Місяць що день, то й повнішає. Дещо.
По́вно, нар. Полно, до верху. Добре господині, коли повно в судині. Ном. № 1404. Вже несила: випив повно. МВ. (О. 1862. III. 68). Ум. Повне́нько, повне́сенько.
Повнобо́кий, а, е. Съ выпуклыми боками. І все те (товар), знаєте, викохане таке, повнобоке. Сим. 211.
Повнови́дий, а, е. Круглолицый, полнолицый. К. ЧР. 45. Чоловік плечистий, русявий, повновидий. ЗОЮР. I. 97. Андрійко був у мене повновидий, ясноокий, кучерявий. МВ. II. 7. Місяць… був би повновидий. Дещо.
Повноли́ций, а, е = Повновидий. Повнолиций як місяць. Ном. 8572.
По́внонька, ки, ж. Ум. отъ повниця.
Повно́сити, шу, сиш, гл. Внести (во множествѣ). Познімай та повнось сорочки в хату, — вже посохли. Харьк.
Повноспи́ний, а, е. Имѣющій ровную
