облямоване кучерявою білою чуприною та хвилястою бородою. Г. Барв. 251.
Облямува́тися, му́юся, єшся, гл. Окаймляться. Облямувалось берегами широке озеро. Щог. Сл. 102.
Обля́пати, ся. См. Обляпувати, ся.
Обля́пувати, пую, єш, сов. в. обля́пати, паю, єш, гл. Забрызгивать, забрызгать крупными большими брызгами.
Обля́пуватися, пуюся, єшся, сов. в. обля́патися, паюся, єшся, гл. Обрызгиваться, обрызгаться большими, крупными брызгами.
Обля́скати, каю, єш, гл. = Обляпати. Я так обляскала у віск запаску. Кролев. у.
Облячи́, ля́жу, жеш, гл. = Облягти. Желех.
Обля́шити, ся. См. Обляшувати, ся.
Обля́шувати, шую, єш, сов. в. обля́шити, шу, шиш, гл. Ополячивать, ополячить. Ти кажеш, що жінка мене обляшила. К. ЧР. 217.
Обля́шуватися, шуюся, єшся, сов. в. обля́шитися, шуся, шишся, гл. Ополячиваться, ополячиться.
Обма́зати, ся. См. Обмазувати, ся.
Обма́зувати, зую, єш, сов. в. обма́зати, ма́жу, жеш, гл. 1) Обмазывать, обмазать. Замісила глину, полізла в піч, обчистила, обмазала. Рудч. Ск. II. 56. 2) Пачкать, выпачкать.
Обма́зуватися, зуюся, єшся, сов. в. обма́затися, жуся, жешся, гл. 1) Быть обмазываемымъ, обмазаннымъ. Поки ще та хата обмажеться до краю, то її тричи дощі обполощуть. Небо сірими хмарами обмазалось, — т. е. покрылось. Мир. ХРВ. 60. 2) Выпачкиваться, выпачкаться.
Обма́їти. См. Обмаювати.
Обмакого́нити, ню, ниш, гл. = Обмакотирити. Добре обмакогонили дитину — неначе бритвою. Харьк.
Обмакоти́жити, жу, жиш, гл. = Обмакотирити. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Обмакоти́рити, рю, риш, гл. Остричь очень низко при самомъ тѣлѣ. Оце обмакотирили хлопця, що й тіло світиться. Харьк. у.
Обма́лкувато, нар. = Обмаль. Та воно таки бач сього борошна обмалкувато буде, нічого вже тут казати. Новомоск. у.
О́бмаль, нар. Маловато. Пшениці у нас тепер обмаль, не вродила. Павлогр. у.
Обмальо́вувати, вую, єш, сов. в. обмалюва́ти, лю́ю, єш, гл. Окрашивать, окрасить, расписывать, расписать красками. Труну збудувати ще й обмалювати. Чуб. III. 155. 2) Обрисовывать, обрисовать.
Обмальо́вуватися, вуюся, єшся, сов. в. обмалюва́тися, лю́юся, єшся, гл. 1) Быть окрашиваемымъ, расписаннымъ (красками). 2) Обрисовываться, обрисоваться. Богиня Сонце (в колядках) обмальовується такими блискучими фарбами. Левиц. Світ. 10.
Обма́на, ни, ж. 1) Обманъ, надувательство. Як будеш посилати обманою, то будеш в сирій землі пропадати. Грин. III. 237. Це вже світова обмана та й годі: учора осьмушечка була півкопи, а сьогодні три гривні. Лебед. у. 2) об. Обманщикъ, обманщица. Дівчино-рибчино, яка ж ти обмана! Грин. III. 209. Ум. Обма́нонька.
Обмани́ти. См. Обманювати.
Обма́нний, а, е. Обманный, обманчивый, лживый. Смерте ж моя возбранная, ой яка ж ти обманная, — чом ти мене не звістила, як до мене приходила? Грин. III. 144.
Обма́нник, ка, м. Обманщикъ. А ти зрадник, ти обманник і тись мя обманив. Чуб.
Обма́нниця, ці, ж. Обманщица.
Обма́нювати, нюю, єш, сов. в. обмани́ти, ню́, ниш, гл. Обманывать, обмануть. Оттак наші сіромахи жидів обманюють: виніс сім мішків із погріба глини та шажка й луп! Ном. № 10595. Наталка обманювала вас, коли казала, що ви їй не рівня. Котл. НП. 355.
Обмари́ти, рю́, риш, гл. Произвести галлюцинацію, обмануть, обморочить. Здавалося шкапа, аж ослін! — аже ж обмарило. Це він не приходив, а так мене щось обмарило. Лебед. у. Блукаю в лісі: відкіля не вийду, знову на те ж місце, неначе нечиста сила обмарила мене. Канев. у.
Обма́слити, лю, лиш и обмасльо́нити, ню, ниш, гл. Обмаслить, помаслить.
Обмасти́ти. См. Обмащувати.
Обма́х, ху, м. Обхватъ. Дуби утовшки на обмах. Харьк. у.
Обма́хало, ла, с. Опахало, которымъ отгоняютъ мухъ. Сторожъ бахчи иронично о себѣ: На баштані стій обмахалом цілісінький день: птиця клює, дітвора краде. Лебед. у.
Обмахлярува́ти, ру́ю, єш, гл. Обмошенничать.
Обмахну́ти, ся. См. Обмахувати, ся.
Обмахо́рити, рю, риш, гл. = Обмахлярувати. Він мене зовсім обмахорив. Кіев.