Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/26

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Обма́хувати, хую, єш, сов. в. обмахну́ти, ну́, не́ш, гл. Обмахивать, обмахнуть, смахнуть.

Обма́хуватися, хуюся, єшся, сов. в. обмахну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Обмахиваться, обмахнуться, отмахнуться. Обмахувався, оборонявся руками. Левиц. Пов. 165.

Обма́цати, ся. См. Обмацувати, ся.

О́бмацки, нар. Ощупью.

Обма́цування, ня, с. Ощупываніе.

Обма́цувати, цую, єш, сов. в. обма́цати, цаю, єш, гл. Ощупывать, ощупать. Драг. 48. Він обмацав її скрізь.

Обма́цуватися, цуюся, єшся, сов. в. обма́цатися, цаюся, єшся, гл. Ощупывать, ощупать себя или вокругъ себя. Обмацавсь — шило коло мене. Грин. II. 336.

Обма́щувати, щую, єш, сов. в. обмасти́ти, щу́, сти́ш, гл. 1) Обмасливать, обмаслить, обсаливать, обсалить. 2) Обмазывать, обмазать глиной. Піч до неї і говорить: „Дівко, дівко, обмасти мене!“ Чуб. II. 67.

Обма́ювати, ма́юю, єш, сов. в. обмоїти, ма́юїш, гл. Украсить зеленью. (Од клечання) в хаті стало як у садочку: і зелено, і запашно… Отак обмаївши, раділа стара, позираючи на прибрану хату. Св. Л. 273.

Обме́жити. См. Обмежувати.

Обме́жувати, жую, єш, сов. в. обме́жити, жу, жиш, гл. Проводить, провести межу вокругъ, обмежевать, ограничивать, ограничить.

Обмерза́ти, за́ю, єш, сов. в. обме́рзти, зну, неш, гл. Обмерзать, обмерзнуть. Прийде марець, то обмерзне старцю палець. Ном. № 413. Сірий вовк тут опинився, обмерз, забовтався. Греб. 385.

Обме́рлий, а, е. Обмершій, впавшій въ обморокъ. Її принесли додому обмерлу. Мир. Пов. I. 171.

Обмертвіти, ві́ю, єш, гл. Лишиться сознанія, обмереть. МВ. II. 109.

Обме́рти. См. Обмірати.

Обме́сти́. См. Обмітати.

Обме́тиця, ці, ж. 1) Остатки муки на жерновахъ и ящикѣ, покрывающемъ ихъ, обыкновенно обметаемые. Ухопи́в як соба́ка обме́тиці. Потерпѣлъ неудачу. Ном. № 12156. 2) Родъ вышивки. Шух. I. 155, 156.

Обмива́ння, ня, с. Обмываніе, омовеніе. Це обмивання треба зробити по заході сонця. Чуб. I. 123.

Обмива́ти, ва́ю, єш, сов. в. обми́ти, ми́ю, єш, гл. Обмывать, обмыть. Узяв чобіт, пішов обмивать до ставка. Рудч. Ск. I. 67. Значить еще: мыть, обмывать кого либо постоянно, обмыть. Треба (діти) й обіпрать, треба й обчесать, треба й обмивать. Мил. 222. Жінка обшиє, обмиє, нагодує, ще й поськає. О. 1862. IV. 77.

Обмива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. обми́тися, ми́юся, єшся, гл. Обмываться, обмыться, омываться, омыться.

Обми́ла, ли, ж. 1) = Помилка. Обмила не заплата. Ном. № 13271. 2) Раст. Омела. Шух. I. 18.

Обмили́тися. См. Обмилятися.

Обмиля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. обмили́тися, лю́ся, лишся, гл. Ошибаться, ошибиться. Це він обмилився: треба дві копійки, а він дав три. Пирят. у. Слухайте, тату: у вас, чи пак у мене, буде синок, — сказала я, обмилившися з радощів. Г. Барв. 279. Я бачу, що тута добре обмиливсь. Греб. 349.

Обмина́ти, на́ю, єш, сов. в. обмину́ти, ну́, не́ш, гл. Обходить, обойти, пропускать, пропустить. Обминає Ганна великі биті шляхи, іде вона ярами та долинами. Левиц. I. 62. Кругом тебе живуть воріженьки, та нікуди обминути. Мет. 60.

Обминува́ти, ну́ю, єш, гл. = Обминути. Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував. Чуб. III. 173.

Обмину́ти. См. Обминати.

Обмину́тися, ну́ся, не́шся, гл. Разъѣхаться съ кѣмъ въ дорогѣ.

Обми́слити, слю, лиш, гл. Снабдить. Ми тебе і хлібом, і одежою обмислимо. К. ЧР. 264. На попа за се козацтво нарікало… Роковщиною його не обмисляло. К. МБ. X. 3.

Обми́ти, ся. См. Обмивати, ся.

Обми́тити, чу, тиш, гл. Обложить таможенной пошлиной.

Обмівни́й, а́, е́, Клеветническій. Желех.

Обмівни́к, ка́, м. Клеветникъ. Желех.

Обмівни́ця, ці, ж. Клеветница. Желех.

Обміжний, а, е. Пограничный, межевой.

Обмі́жок, жка, м. Узкая полоса земли между нивами. Харьк. г.

Обмі́на, ни, ж. = Відміна. Звенигор. у.

Обміни́ти, ню́, ниш, гл. 1) Обмѣнить. Рудч. Ск. II. 130. Хліб обміни́ти. При сватовствѣ обрядовый обычай: обмѣнять хлѣбъ сватовъ на хлѣбъ родителей невѣсты. Г. Барв. 257. Обмінили хліб, а в неділю й