весілля. Мир. ХРВ. 14. 2) Купить свѣчу въ церкви. Свічку обмінить, старцям грошенят роздасть. Кв. Оце тобі шажок, — свічку обміниш Божі Матері. Сим. 179. 3. Измѣнить. То Савка раду обмінив. Мкр. Г. 63.
Обмі́нок, нка, м. = Відмінок. Рк. Левиц.
Одмінча́, чати, с. = Відмінча. Рк. Левиц.
Обмі́нювати, нюю, єш, сов. в. обміня́ти, ня́ю, єш, гл. Обмѣнивать, обмѣнять.
Обмінюватися, ню́юся, єшся, сов. в. обміня́тися, ня́юся, єшся, гл. Обмѣниваться, обмѣняться. Самими писанками було обмінююсь, як христосуюсь із подругами. Г. Барв. 64.
Обміня́ння, ня, с. Обмѣнъ. Пав'яний вінець до вінчання, срібний перстінь до обміняння. Гол. IV. 548.
Обміня́ти, ся. См. Обмінювати, ся.
Обміра́ння, ня, с. Летаргія.
Обміра́ти, ра́ю, єш, сов. в. обме́рти, обімру́, реш, гл. 1) Обмирать, обмереть; впадать, впасть въ летаргію. Привели до неї одну нашу таки бабу, стару престаренезну, що недавно обмірала і на тім світі була. ЗОЮР. I. 304. 2) Впадать, впасть въ обморокъ. Як почне пані обмірати та стогнати, та в крик викрикувати!.. МВ. (О. 1862. III. 60).
Обмірко́вувати, вую, єш, сов. в. обміркува́ти, ку́ю, єш, гл. Обдумывать, обдумать. Вона й зробить усе, і догледить усього, і обміркує все. МВ. II. 19.
Обміркува́тися, ку́юся, єшся, гл. Разсудить, обсудить, размыслить. Обміркуйся гаразд. МВ. II. 112.
Обмі́рок, рка, м. Недозрѣвшее, засохшее зерно. См. Замірок.
Обміря́ти, ря́ю, єш, сов. в. обмі́ряти, ряю, єш, гл. 1) Измѣрять, измѣрить. 2) Обмѣривать, обмѣрить.
Обміта́ти, та́ю, єш, сов. в. обмести́, мету́, те́ш, гл. Обметать, обместь. І криниченьку обрубить, і василечком обмете. Чуб. III. 150. Візьми вінок та обмети біля хати. Харьк.
Обмі́тка, ки, ж. = Обметиця 2. Шух. I. 170.
О́бмі́ть, ті, ж. Стремнина или водоворотъ съ быстрымъ теченіемъ. Вас. 173.
О́бмішка, ки, ж. Отруби или мука, подмѣшиваемыя къ корму домашнихъ животныхъ. Кіев. г.
Обмо́ва, ви, ж. Злословіе, клевета, наговоръ. Най же нас обох поховають, нехай же людські обмови устануть. Гол. I. 202. Я гордував обмовою людською. К. ЦН. 259. Ум. Обмо́вонька, обмо́вочка.
Обмо́вити. См. Обмовляти.
Обмовля́ти, ля́ю, єш, сов. в. обмо́вити, влю, виш, гл. Наговаривать, наговорить, обговаривать, обговорить, злословить, оклеветать. Не любить мене свекруха, обмовляє мене. МВ. I. Не по правді мене обмовляєте! Я не злодійка, пані. МВ. (О. 1862. III. 70).
Обмо́вонька, обмо́вочка, ки, ж. Ум. отъ обмова.
Обмока́ти, ка́ю, єш, сов. в. обмо́кнути, ну, неш, гл. Обмокать, обмокнуть, намокать, намокнуть. Розсохлась була діжка, а налив води, то й обмокла. Сидів горобець на крокві, в його крильця обмокли. Грин. III. 663.
Обмоли́твувати, вую, єш, гл. Дать молитву роженицѣ. Рк. Левиц.
О́бмолодь, ді, ж. Молодые побѣги. Радом. у.
Обмоло́т, ту, м. Окончаніе молотьбы.
Обмоло́ти, мелю́, леш, гл. Обмолоть.
Обмоло́тини, тин, ж. мн. Окончаніе молотьбы и угощеніе по этому случаю. Всі обмолотини попили, а вдова ще й не починала молотити. Г. Барв. 263. Таких обмолотин ще ніхто не справляв молотникам. Г. Барв. 327.
Обмоло́тися, мелю́ся, лешся, гл. 1) Обмолоться. Камінь у млині вже обмоловся. Васильк. у. 2) Окончить молоть.
Обмолотити. См. Обмолочувати.
Обмолоти́тися, чу́ся, тишся, гл. Окончить молотьбу.
Обмоло́чувати, чую, єш, сов. обмолоти́ти, чу́, тиш, гл. Обмолачивать, обмолотить, смолотить. Треба увесь овес обмолотити. Як би навіть обмолотив того озереда, ще б корців зо два жита взяв. Драг. 3.
Обморок, ку, м. — бере́ кого́. Дурно кому. Мене обморок бере, так і млію… Руки, ноги трусяться. Г. Барв. 212.
Обморо́ка, ки, ж. = Морока.
Обморо́чити. См. Обморочувати.
Обморо́чувати, чую, єш, сов. в. обморо́чити, чу, чиш, гл. Одурять, одурить, лишить сознанія.
Обмоска́лити, ся. См. Обмоскалювати, ся.
Обмоска́лювати, лю́ю, єш, сов. в. обмоска́лити, лю, лиш, гл. Обрусять, обрусить. Желех.
Обмоска́люватися, лююся, єшся, сов.
