в. обмоска́литися, люся, лишся, гл. Русѣть, обрусѣть.
Обмости́ти. См. Обмощувати.
Обмота́ти, ся. См. Обмотувати, ся.
Обмо́тувати, тую, єш, сов. в. обмота́ти, таю́, єш, гл. Обматывать, обмотать. То росплете, то круг шиї тричи обмотає (коси). Шевч.
Обмо́туватися, туюся, єшся, сов. в. обмота́тися, та́юся, єшся, гл. Обматываться, обмотаться.
Обмочи́ти. См. Обмочувати.
Обмочи́тися, чу́ся, чишся, гл. Замачиваться, замочиться. Хоч по шию в воду та до свого роду, хоча й обмочуся — в роду обсушуся. Чуб. V. 474.
Обмо́чувати, чую, єш, сов. в. обмочи́ти, чу́, чиш, гл. Обмачивать, обмочить.
Обмо́щувати, щую, єш, сов. в. обмости́ти, щу́, стиш, гл. Обкладывать, обложить чѣмъ. Посадив у возик, обмостив подушками. Грин. II. 225.
Обму́рзаний, а, е. = Замурзаний. Лохв. у.
Обму́рзатися, заюся, єшся,— гл. = Замурзатися. Лохв. у.
Обмуро́вувати, вую, єш, сов. в. обмурува́ти, ру́ю, єш, гл. Обводить, обвести каменной стѣной. Обмурував двір білим каменем; а ворітечка з жовтої меді. Мет. 338.
Обмуро́вуватися, вуюся, єшся, сов. в. обмурува́тися, ру́юся, єшся, гл. Ограждаться, оградиться каменной стѣной.
Обнату́жити, ся. См. Обнатужувати, ся.
Обнату́жувати, жую, єш, сов. в. обнату́жити, жу, жиш, гл. Обременять, обременить. Обнатужили його роботою. Харьк. г.
Обнату́жуватися, жуюся, єшся, сов. в. обнату́житися, жуся, жишся, гл. Обременяться, обремениться, быть обремененнымъ. Обнатужитися роботою. Зміев. у.
Обне́сти́. См. Обносити.
Обниза́ти. См. Обнизувати.
Обни́зувати, зую, єш, сов. в. обниза́ти, жу́, жеш, гл. Унизывать, унизать. Усі груди так і обнизала намистом з червінцями. Кіев. г.
Обника́ти, ка́ю, єш, гл. Обойти, вездѣ заглядывая. Він там обникає і по сусідських хатах, і по огородах, і скрізь. Сим. 198. Мов собака обникав усе село, заглядаючи в кожен двір.
Обніж, жі, ж. = Обніжжя. Вже бжола за обніжжу летіла, гудучи. МВ. (О. 1862. I. 72).
Обні́жжя, жя, с. 1) Часть стола подъ крышкой, въ которой находятся выдвижные ящики. Вх. Зн. 42. 2) Цвѣточная пыль у пчелы на ногахъ, Липов. у.
Обні́жок, жка, м. 1) = Обміжок. Ном. № 10172. Упав сніжок на обніжок. Мил. 65. 2) мн. Шерсть съ овечьихъ ногъ. О. 1861. IX. 178. Вас. 198. 3. мн.) Перекладины между ножками стола или стула.
Обніма́ння, ня, с. = Обіймання. Котл. Ен. На хвилину з милим обнімання, довгі роки горя-горювання. К. Досв. 121.
Обніма́ти, ся, гл. = Обіймати, ся.
Обні́мчити. См. Обнімчувати.
Обні́мчувати, чую, єш, сов. в. обні́мчити, чу, чиш, гл. Онѣмечивать, онѣмечить.
Обно́ва, ви, ж. 1) Обнова, обновка. Чого се тобі так треба сорочки тії? — Обнови заманулось. МВ. (О, 1862. I. 89). 2) Откидной воротник шубы. Гол. Од. 17, 76.
Обновець, вця, м. Первый снѣгъ. Вх. Уг. 255.
Обнови́ти, ся. См. Обновляти, ся.
Обновля́ти, ля́ю, єш, сов. в. обнови́ти, влю́, ви́ш, гл. Обновлять, обновить.
Обновля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. обнови́тися, влю́ся, ви́шся, гл. Обновляться, обновиться. Діла добрих обновляться, діла злих загинуть. Шевч.
Обно́сити, шу, сиш, сов. в. обне́сти́, несу́, се́ш, гл. 1) Обносить, обнести. Він так щиро всіх обносить горілкою. 2) Злословить на кого, клеветать, оклеветать. Вх. Зн. 42.
Обно́си́ти, ся. См. Обношувати, ся.
Обно́шувати, шую, єш, сов. в. обноси́ти, шу́, сиш, гл. 1) Обнашивать, обносить. Обноси мої чоботи, бо на мене вони тісні. 2) Обрывать, оборвать украдкой фрукты съ деревьевъ. Дітвора всі груші обносила.
Обно́шуватися, шу́юся, єшся, сов. в. обноси́тися, шу́ся, сишся, гл. Обнашиваться, обноситься. Звісно, у дорозі трошки обносивсь. Стор. I. 205. За дорогу припала пилом, обносилась, обтопталась. Г. Барв. 241.
Обночува́ти, чу́ю, єш, гл. Переночевать. Рідні — крий Божа Мати, та ні в кого обночувати. Ном. № 9338.
Обночува́тися, чу́юся, єшся, гл. Стать на ночлегъ.
Обню́хати. См. Обнюхувати.
