Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/274

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

(во множествѣ). За нових панів усе не так стало, як за старих було, усе позмінювали. Харьк. у.

Позмі́рювати, рюю, єш, гл. Измѣрить (во множествѣ).

Позміта́ти, та́ю, єш, гл. Сместь (во множествѣ).

Позмі́тувати, тую, єш, гл. 1) = Позмітати. Усе позмітувано, позгрібувано. Г. Барв. 193. 2) Сбросить съ чего (во множествѣ). Пішов, тото позмітував з себе, іде… обідраний. Гн. I. 52.

Позмі́шувати, шую, єш, гл. Смѣшать (во множествѣ).

Позмовка́ти, ка́ємо, єте, гл. Смолкнуть (о многихъ). Позмовкали пісні на селі. Г. Барв. 122. Голоси… позмовкали. Г. Барв. 308.

Позмовля́ти, ля́ю, єш, гл. Сговорить (многихъ).

Позмока́ти, ка́ємо, єте, гл. Измокнуть (о многихъ). Ну, вже ж і позмокали ми сьогодні, і рубця сухого нема. Богодух. у.

Позмордо́вувати, вую, єш, гл. Измучить, изнурить (многихъ).

Позморо́жувати, жую, єш, гл. Заморозить (многихъ). Ця зіма багато людей позморожувала.

Позмо́рщувати, щую, єш, гл. Поморщить (во множествѣ).

Позмо́рщуватися, щуємося, єтеся, гл. Сморщиться о многихъ).

Позмо́тувати, тую, єш, гл. Смотать (во множествѣ).

Позмо́чувати, чую, єш, гл. Измочить, смочить (во множествѣ).

Позмуро́вувати, вую, єш, гл. Сдѣлать изъ камня, кирпича (во множествѣ).

По́зна, ни, ж. = Шкода 1. Глядіт, щоб кінь позни не наробив. Вх. Зн. 51.

Познава́ти, наю́, є́ш, сов. в. позна́ти, зна́ю, єш, гл. = Пізнавати, пізнати. ЗОЮР. I. 210. Вийди, мати, з хати познавати дитяти. Мет. 171.

Познайо́мити, млю, миш, гл. Познакомить.

Познайо́митися, млюся, мишся, гл. Познакомиться.

Позна́ка, ки, ж. Мѣтка, знакъ, примѣта. Хиба під вечір або дуже зраня можна здогадатись, що там села, бо дим зніметься, а другої познаки нема, — сказано, в яру. Св. Л. 72. Познаки нема. НВолын. у.

Познако́мити, млю, миш, гл. = Познайомити.

Познако́митися, млюся, мишся, гл. = Познайомитися. А знаєш, як я познакомився з тим Хоцінським? Левиц. I. 145.

Позна́менуватися, нуюся, єшся, гл. Приложиться (къ священному предмету). Драг. 237. У Лаврі на мощі познаменувався. Чигир. у.

Позна́ти. См. Познавати.

Позна́тися, на́юся, єшся, гл. = Пізнатися.

Познаття, тя, с. Узнаваніе, узнаніе, распознаваніе. Вх. Уг. 260.

Познахо́дити, джу, диш, гл. Найти (во множествѣ). Прадід усе те познаходив. Мнж. 133.

Познахо́дитися, димося, дитеся, гл. Найтись (во множествѣ). Усе познаходилося, що в їх покрадено. Черниг. у.

Познача́ти, ча́ю, єш, сов. в. позначи́ти, чу́, чи́ш, гл. Обозначать, обозначить; намѣчать, намѣтить. Маркев. 121. Цибулькою позначила, петрушкою притрусила. Чуб. V. 796.

Познача́тися, ча́юся, єшся, сов. в. позначи́тися, чу́ся, чи́шся, гл. 1) Обозначаться, обозначиться. 2) Сдѣлаться, стать замѣтнымъ. Левиц. ПЙО. I. 482. І не позначилось ні трохи, а скілько уже брали. Иногда прямо въ значеніи: уменьшиться на видъ. Наче і їмо не сито, а сала в бодні дуже позначилось.

Позневажа́ти, жа́ю, єш, гл. То-же, что и знева́жити, но многихъ.

Познево́лювати, люю, єш, гл. То-же, что и знево́лити, но многихъ.

Позни́щувати, щую, єш, гл. Уничтожать (во множествѣ).

Позни́щуватися, щуємося, єтеся, гл. Уничтожиться (во множествѣ).

Позні́вечувати, чую, єш, гл. То-же, что и зні́вечити, но многихъ, или многое. Желех.

Позніма́ти, ма́ю, єш, гл. Снять (во множествѣ). Познімали страву і поставили оріхи на стіл. Кв. Познімай сорочки з тину, — вже посохли. Харьк. От ми й стали коло шляху і шапки познімали. ЗОЮР. I. 253.

Позноби́ти, блю́, биш, гл. Поморозить. Картоплі познобило. Лебед. у.

Позно́сити, шу, сиш, гл. То-же, что и знести́, но во множествѣ. Вода… позносила млини. Левиц. I. 127. Позносивши мішки в комору… посідали. Кв. Позносили ото вони з воза свої клунки. Драг. 174.