Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/297

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Чуб. О-полудні. Въ полдень. Удень як серед ночі ходять, і полапки шукають о-полудні. К. Іов. 12. 2) Полдникъ. Ум. Полу́денько. О. 1862. IV. 13.

Полуде́нькувати, кую, єш, гл. = Полуднати.

Полу́днання, ня, с. 1) Полдничаніе. 2) = Полудень 2. Буде йому на снідання і на обідання і на полуднання. АД. I. 148.

Полу́днати, наю, єш, гл. Полдничать. Сядеш, мати, полуднати, — ні з ким розмовляти. Мет. 224.

Полудне́вий, а, е. Полуденный, южный. Брацл. у.

Полу́днець, денця, м. Ум. отъ полудень. Обідець під полуднець, вечера по півночі. Гол. IV. 240.

Полу́днє, ня, с. Полдень. Чи то зоря розсвітає? Чи полуднє гріє? Чуб. V. 2.

Полу́дній, я, є.Полдневный. У неділю у полудню годину сам Филоненко виступає. Макс.

Полу́днувати, ную, єш, гл. = Полуднати. Їхав чумак, та їдучи полуднував. Чуб. I. 34.

Полу́днювати, нюю, єш, гл. = Полуднувати. Ой перший раз обідаю, а другий раз полуднюю. Чуб. V. 807.

Полу́драбок, бка, м. Грядка въ телѣгѣ. Чуб. VII. 40. Рудч. Чп. 250. См. Драбина 2, драбки. Полудрабок поломився. Чуб. V. 1139.

Полу́дуватий, а, е. Съ бѣльмомъ на глазу. Лубен. у. (Леонтовичъ).

Полужупа́нчик, ка, м. Родъ полукафтанья изъ легкой матеріи съ рукавами или безъ рукавовъ, съ стоячимъ воротникомъ, — надѣвается галицкими мѣщанами на рубашку. Гол. Од. 15.

Полуза́ти, за́ю, єш, гл. Пощелкать (орѣхи, сѣмячки).

Полу́зка, ки, ж. Низка (коралловъ и пр.). Вх. Зн. 52.

Полу́кіпок, пка, м. Копна въ тридцать сноповъ. По обидва боки дороги стояло так багато полукіпків, що як глянути, то й поля було не видко. Левиц. Пов. 114.

Полу́мацьок, цька, м. Мѣра сыпучихъ тѣлъ. О. 30743 гектол. Давав полумацьок вівса. МУЕ. III. 58.

Полу́мисок, ска, м. Родъ глубокой тарелки, неглубокая миска. Рудч. Ск. I. 11. Вас. 181. Да їдять вони калачі з одного полумиска, ой п'ють вони мед-вино з одного кубочка. Нп.

По́луміння, ня, с. = Полум'я. Полуміння палає. Грин. III. 529.

По́лумінь, ні, ж. = Полум'я. ЕЗ. V. 78.

По́лум'я, м'я, с. Пламя, полымя. А полум'я так з рота й паше, так і паше. Рудч. Ск. II. 31. Ум. По́лум'ячко. Мил. 88.

По́лум'яний, а, е. Пламенный. Левиц. I. 306. Ком. II. 113.

По́лум'ячко, ка, с. Ум. отъ полум'я.

Полуна́ти, на́ю, єш, гл. О звукѣ: раздаваться нѣкоторое время.

Полуни́ця, ці, ж. Употр. преимущественно во мн. ч. Клубника, Fragaria collina L. ЗЮЗО. I. 123. Зацвіли полуниці. Грин. III. 252. Зродили полуниці. Чуб. V. 395. Ум. Полуни́ченька. На горі суниченьки, на долині полуниченьки. Чуб. V. 4.

Полуни́чний, полуни́шний, а, е. Клубничный.

Полуни́чник, полуни́шник, ка, м. 1) Стебель и листья клубники, клубничный кустикъ. Полуничнику багато, а ягід на йому нема. 2) Наливка на клубникѣ. 3) Раст. Trifolium montanum L. ЗЮЗО. I. 139.

Полуни́чниця, полуни́шниця, ці, ж. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 375.

Полу́ночний, полу́ношний, а, е. Полночный. Світовая зоря ясна, полуночна темна. Грин. III. 198. Стала полуночна година наступати, став Алкан баша до галери прибувати. Дума. Полуношна зірка зійшла, а вони ще далеко од села. Кв.

Полу́ночниця, полу́ношниця, ці, ж. Родъ дѣтской болѣзни. КС. 1883. VII. 588. См. Полуденниця.

Полупа́нійка, ки, ж. Жена полу́панка. Дочки заміжніх козаків ходять у гостину до попівен або до полупанійок. О. 1861. XI. 112.

Полу́панок, нка, м. То-же, что и панок, мелкій помѣщикъ, также разночинецъ, силящійся жить по барски и пр. Пани й полупанки навчились тратить великі гроші. Кв. Данта старого полупанком нашим можна здивувать. Шевч. З65.

Полу́пати, паю, єш, гл. — очи́ма. Похлопать, поморгать глазами. Офіцер полупав-полупав очима, за шапку та й за двері. О. 1861. IX. 77.

Полупа́ти, па́ю, єш, гл. Поковырять, облупить (напр. обмазку).

Полу́петро, ра, м. День 30 іюня, соборъ дванадесяти апостоловъ. ХС. I. 77. Маркев. 15. Це діялось на Полупетра. Закр.