Образець у нього такий, шо він (пан) на жида схожий. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Обра́за, зи, ж. Оскорбленіе. Даруйте образи, які котрий має. Гол. III. 509.
Образе́ць, зця́, м. Ум. отъ образ.
Обра́зи́ти, ся. См. Ображати, ся.
Обра́зли́вий, а, е. 1) Оскорбительный. 2) Обидчивый.
Обра́зли́вість, вости, ж. 1) Оскорбительность. 2) Обидчивость.
Обра́зливо, нар. 1) Оскорбительно. 2) Обидчиво. Чого ви пристали до мене? геть-те! — образливо одказала Христя. Мир. Пов. II. 64.
Образни́к, ка, ж. = Божник. Шух. I. 99.
Образо́к, зка́, м. 1) Ум. отъ образ. 2) мн. Образки́. Раст. Calla palustris L. ЗЮЗО. I. 115. Ум. Образо́чок.
Обра́мка, ки, ж. = Облямівка.
Обрамо́вувати, вую, єш, сов. в. обрамува́ти, му́ю, єш, гл. = Облямовувати, облямувати. Кептар обрамований. Шух. I. 122.
Обра́нити, ню, ниш, гл. Ранить. То мене так підгородяне обранили, — сказав, як я спитав його, чого він закровлений. Новомоск. у.
Обра́нка, ки, ж. Оторочка верхней одежды снурками. Гол. Од. 75.
Обра́ння, ня, с. Избраніе.
Обра́ти. См. Сбірати.
Обра́тися, оберу́ся, ре́шся, гл. Найтись. Нехай між вами обереться хто сміливий та пійде вночі на грішну могилу. Г. Барв. 459.
Обрахо́вувати, вую, єш, сов. в. обрахува́ти, ху́ю, єш, гл. 1) Разсчитывать, разсчитать, сосчитывать, сосчитать, вычислить. Обрахуй лишень усе, щоб завтра було готове їхати у Корсун на ярмарок. Канев. у. 2) Обдумывать, обдумать. Не обрахувавши діла сього як слід, ми і Бога зневажаєм. О. 1862. III. 35.
Обрахо́вуватися, вуюся, єшся, сов. в. обрахува́тися, ху́юся, єшся, гл. 1) Разсчитываться, разсчитаться. 2) = Обраховувати.
Обре́зклий, а, е. Опухшій, брюзглый. Вони усі такі збрезклі затим, що картоплею живуть. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Обректи́, ся. См. Обрікати, ся.
Обре́нці, ців, м. мн. Въ мельничной шестернѣ: два деревянные, желѣзомъ окованные круга, въ которые вставлены цѣвки. Черниг. у. (Седневъ).
Обре́патися, паюся, єшся, гл. = Обрепкатися.
Обре́пкатися, каюся, єшся, гл. Обожраться.
Обрепі́жити, жу, жиш, гл. Сильно ударить кнутомъ.
Обре́пшитися, шуся, шишся, гл. = Обрепкатися. Желех.
Обри́в, ва, м. Обрывъ. Із хмари тихо виступають: обрив високий, гай, байрак. Шевч.
Обри́вання, ня, с. Обрываніе.
Обрива́ти, ва́ю, єш, сов. в. обірвати, рву́, веш, гл. Обрывать, оборвать. Терен, терен коло хати, та нікому обірвати. Нп.
Обрива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. обірва́тися, рву́ся, вешся, гл. Розмова все обривалася. Левиц. Пов. 314.
Обри́вок, вка, м. Обрывокъ, кусокъ веревки. Ум. Обри́вочок. Не будь, бичку, на обривочку. Ном. № 13250.
Обри́да, ди, ж. Отвращеніе, омерзеніе. Не згадуй тії халепи людям на обриду. Полт.
Обрида́льний, а, е = Обридливый 1. Мнж. 187.
Обрида́ти, да́ю, єш, сов. в. обри́днути, ну, неш, гл. Надоѣдать, надоѣсть. Іоді обридати, бо все однако не віддам. Полт. Тепер уже не обридатимуть мені, щоб прийшов. Стор. М. Пр. 134.
Обри́дливий, а, е. 1) Надоѣдливый. 2) Противный. Сякий такий обридливий, да й той до балачки. Нп.
Обри́дливість, вости, ж. = Обрида.
Обри́дливо, нар. 1) Надоѣдливо. 2) Противно.
Обри́длий, а, е. Опротивѣвшій, противный. Радіючи кинула б вона сей світ: такий він їй гіркий та обридлий. Мир. Пов. I. 117.
Обри́дний, а, е = Обридливий.
Обри́дник, ка, м. Гадкій, противный человѣкъ. Ти сам негідник, ти сам обридник, що жінки не маєш. Гол. I. 262.
Обри́дно, нар. = Обридливо.
Обри́двути. См. Обридати.
Обри́пати, паю, єш, гл. Оббить, обвалить. Обрипав стіну. Вх. Лем. 441.
Обри́патися, паюся, єшся, гл. Оббиться, обвалиться. Обрипався мур. Вх. Лем. 441.
О́брис, су, м. Силуэтъ. На темному небі чорним обрисом виявлявся з боку Марків вид. Стор. МПр. 16.
Обришто́вувати, вую, єш, сов. в.
