обшить, треба облатать, треба й обіпрать. Мал. 222.
I. Обпіра́тися, ря́юся, єшся, сов. в. обпе́ртися и обіпе́ртися, обіпру́ся, решся, гл. Опираться, опереться, упираться, упереться.
II. Обпіра́тися, ра́юся, єшся, сов. в. обіпра́тися, обперу́ся, ре́шся, гл. Мыть, помыть себѣ бѣлье.
Обплеска́ти, плещу́, щеш, гл. 1) Похлопать кругомъ рукою. Обплескала хліб долонею, а тоді і в піч посадила. 2) Оклеветать, обнести.
Обплести́, ся. См. Обплітати, ся.
Обплива́ти, ва́ю, єш, сов. в. обпливти́ и обплисти́, ву́, ве́ш, гл. Обплывать, обплыть.
Обпліта́ти, та́ю, єш, сов. в. обплести́, плету́, те́ш, гл. 1) Оплетать, оплести. І василечком обмете, і барвіночком обплете. Чуб. III. 150. 2) Огораживать, огородить.
Обпліта́тися, та́юся, єшся, сов. в. обплести́ся, ту́ся, тешся, гл. 1) Оплетаться, оплесться, обвиться. 2) Огораживаться, огородиться. (Максим) обплівся височезною густою лісою з острішком. Мир. ХРВ. 168.
Обплу́тати. См. Обплутувати.
Обплу́тувати, тую, єш, сов. в. обплу́тати, таю, єш, гл. Опутывать, опутать.
Обпльо́вувати, вую, єш, сов. в. обплюва́ти, плюю́, є́ш, гл. Оплевывать, оплевать. Пху, пху! та й обплює свою погану морду. Левиц. Пов. 337.
Обплями́ти, млю́, ми́ш, гл. Запятнать, покрыть пятнами.
Обповза́ти, за́ю, єш, сов. в. обповзти́, зу́, зе́ш, гл. Оползать, оползти.
Обповива́ти, ва́ю, єш, сов. в. обпови́ти, в'ю́, є́ш, гл. 1) Обвивать, обвить. Дивлюсь, аж приятель (хміль) за гілку зачепився, а трохи згодом глядь — всю рожу обповив. Греб. 371. 2) Пеленать, спеленать.
Обпога́нити, ся. См. Обпоганювати, ся.
Обпога́нювати, нюю, єш, сов. в. обпога́нити, ню, ниш, гл. Осквернять, осквернить, обгадить.
Обпога́нюватися, нююся, єшся, сов. в. обпога́нитися, нюся, нишся, гл. Обгаживаться, обгадиться, оскверняться, оскверниться.
Обпої́ти. См. Обпоювати.
Обпо́ювати, по́юю, єш, сов. в. обпої́ти, пою́, їш, гл. Чого ж він не при собі? Хиба обкурили, або обпоїли чим, вражі дочки. Мир. Пов. I. 163.
Обполіскувати, кую, єш, сов. в. обполоска́ти, щу́, щеш, гл. Ополаскивать, ополоскать.
Обполі́скуватися, куюся, єшся, сов. в. обполоска́тися, щуся, щешся, гл. Обмываться, омыться слегка. У воду вскочив, обполоскавсь, убравсь. ЗОЮР. II. 61.
Обполо́ти. См. Обполювати.
Обпо́лювати, люю, єш, сов. в. обполо́ти, лю́, леш, гл. Опалывать, ополоть, срѣзать или повырывать сорныя травы около деревьевъ, овощей. Дідова дочка закотила рукава, обполола, обханючила і пісочком обсипала (яблуньку). Рудч. Ск. II. 55.
Обпомина́ти, не́ю, єш, гл. Помянуть за упокой. Треба (покійника) обпоминати. Мнж. 161, 54.
Обпряда́ти, да́ю, єш, сов. в. обіпря́сти, обпряду́, де́ш, гл. — кого. Прясть, спрясть для кого все ему нужное. Иноді й дівка стара буває досвітчаною матіррю… її і обпрядуть, і обсвітять. Г. Барв. 57.
Обпуха́ти, ха́ю, єш, сов. в. обпу́хти, хну, неш, гл. Опухать, опухнуть.
Обп'ясти́, ся. См. Обпина́ти, ся.
Обрабо́вувати, бо́вую, єш, сов. в. обрабува́ти, бу́ю, єш, гл. Грабить, ограбить. А диви, як тя обрабовує. Каменец. у.
Обра́да, ди, ж. Обсужденіе, совѣщаніе; совѣтъ. ЗЮЗО. I. Верес. 29. Ум. Обра́донька. Нема мені обрадоньки од мого нелюба. Мет. 255.
Обраді́ти, ді́ю, єш, гл. Обрадоваться. Обрадіє: тоді співає, всміхається, червоніє. МВ. II. 97.
Обрадова́нна, ної, ж.? Не мине Рябка обрадованна. Г.-Арт. (О. 1861. III. 81).
Обра́донька, ки, ж. Ум. отъ обрада.
Обража́ти, жа́ю, єш, сов. в. обра́зити, жу, зиш, гл. Оскорблять, оскорбить. Сли-м кого образив, то перепрашаю. Гол. III. 509.
Обража́тися, жа́юся, єшся, сов. в. обра́зитися, жуся, зишся, гл. Оскорбляться, оскорбиться, обижаться, обидѣться.
О́браз, зу, м. 1) Изображеніе. І перед образом Вонери горить кадило золоте. Шевч. 2) Картина. 3) Образъ, икона. Щоб на тебе образи падали. 4) Образъ, подобіе. Умийтеся, образ Божий багном не скверніте. Шевч. 5) Лицо. Не бачив Марусеньки в образ. Нп. Хоч не бачила вас у образ, та чула й знаю вас. Харьк. у. Ум. Образо́к, образо́чок, образе́ць. Не бачила я миленького вже третій деньочок; не могла ся надивити, як на образочок. Грин. III. 162.
