оборонці, звірилися сотникові уманському Гонті. Нп.
Оборони́ти, ся. См. Обороняти, ся.
Оборо́нний, а, е. Защитительный. Не бійсь, каже батько, оборонна рука є! Він тебе поб'є, то й йому не минеться. Черниг. г.
Оборо́нник, ка, м. = Оборонець. Ум. Оборо́нничок. Батечку, мій голубчику, мій оборонничку, моя затулочко, оборони мене від лихої години, від невірної дружини. Г. Барв. 274.
Обороня́ти, ня́ю, єш, сов. в. оборони́ти, ню́, ниш, гл. Защищать, защитить. Він од вовків оборонить. Чуб. Оборони мене й мою матінку од лютого ворога. Стор. I. 77. Як би оддала дочку заміж, то й мала б, хто вас обороняв би. Котл. НП. 367.
Обороня́тися, ня́юся, єшся, сов. в. оборони́тися, ню́ся, нишся, гл. Защищаться, защититься. Сей і втікав, і оборонявся. Стор. М. Пр. 84.
Оборо́тати, таю, єш, гл. Ошелушить зерно. Ячмінь оборотають на логазу. Товчуть у ступі два рази, раз оборотають, другий раз гладять на чисто. Вх. Зн. 42. Та оборотай лучче, легше буде після гладити.
Оборо́тяниця, ці́, ж. Пшено оборочене, но еще не віяне и не глажене.
Оборса́ти, са́ю, єш, гл. Обвязать, перепутывая веревки. Оборсай ко мені постоли. Вх. Зн. 17.
Обо́руч, нар. = Обіруч. Підняв його оборуч. О. 1862. VIII. 9.
Обосо́ніж, нар. = Босоніж. Цілу зіму проходять обосоніж і онучон не знають. О. 1861. X, 39.
Обо́чини, чин, ж. мн. Боковая часть дороги.
Обпада́ти, да́ю, єш, с. в. обпа́сти, паду́, де́ш, гл. 1) Опадать, опасть. Вже лист обпадає з дерева. 2) — кого́. Нападать, напасть со всѣхъ сторонъ.
Обпали́ти. См. Обпалювати.
Обпа́лювати, люю, єш, сов. в. обпали́ти, лю́, лиш, гл. Обжигать, обжечь.
Обпа́рити. См. Обпарювати.
Обпа́рювати, рюю, єш, сов. в. обпа́рити, рю, риш, гл. Опаривать, опарить.
Обпаса́ти, са́ю, єш, сов. в. обпасти, пасу́, се́ш, гл. Выпасать, выпасть хорошо. Обпасіть же, хлопці, добре коні, бо як рушимо, до тогді їм буде не до їжі. Васильк. у.
Обпа́синкувати, кую, єш, гл. Обломать побѣги на стебляхъ табаку, кукурузы и пр.
Обпаску́джувати, джую, єш, сов. в. обпаску́дити, джу, диш, гл. Опачкивать, опачкать, огадить.
Обпаску́джуватися, джуюся, єшся, сов. в. обпаску́дитися, джуся, дишся, гл. Обмарываться, обмараться, огадиться. Дитина обпаскудилась.
Обпа́сти. См. Обпадати, обпасати.
Обпа́трати. См. Обпатрювати.
Обпа́трювати, рюю, єш, сов. в. обпа́трати, раю, єш, гл. 1) Обмывать, обмыть, заботиться о чистотѣ чьего тѣла. Вона їх обмиває, обпатрює, обшиває, задягає. 2) Ощипывать перья у птицъ, предварительно опаривъ кипяткомъ.
Обпе́рти, ся. См. I. Обпірати, ся.
Обпива́ло, ла, м. Много пьющій. Рудч. Ск. II. 84.
Обпива́ти, ва́ю, єш, сов. в. обпи́ти, обіп'ю́, єш, гл. Опивать, опить. Чи може його обпили, або об'їли?
Обпива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. обпи́тися, обіп'ю́ся, єшся, гл. Опиваться, опиться. Обпивсь та й заснув у трахтирі. Мнж. 142.
Обпина́ти, на́ю, єш, сов. в. обіп'ясти́, пну́, неш, гл. Опяливать, опялить, обтягивать, обтянуть, покрывать, покрыть. — хвартух, попере́дник. Надѣвать, надѣть передникъ. Ой фартушок обіп'яла, чоботоньки вбула. Гол. I. 59.
Обпина́тися, на́юся, єшся, сов. в. обіп'я́стися, пну́ся, нешся, гл. Покрываться, покрыться, опялиться. Обіп'явся рядном.
Обпи́нка, ки, ж. = Обгортка 1. Гол. Од. 71.
Обписа́ти. См. Обписувати.
Обпи́сувати, су́ю, єш, сов. в. обписа́ти, шу́, шеш, гл. Описывать, описать. Приїхали комисари, ввесь світ обписали. Ном. стр. 291. № 37.
Обпита́ти, та́ю, єш, гл. Спросить (всѣхъ). Оббігав, обпитав усе село. Васильк. у.
Обпи́ти, ся. См. Обпивати, ся.
I. Обпіра́ти, ра́ю, єш, сов. в. обпе́рти и обіпе́рти, обіпру́, реш, гл. Опирать, опереть. Обпер драбину на стіну.
II. Обпіра́ти, ра́ю, єш, сов. в. обіпра́ти, обперу́, ре́ш, гл. — кого́. Стирать, постирать бѣлье чье. Діти мої, дітенята, люта зіма буде, а хто мене, стару матір, обпірати буде? Нп. Та їх (діти) треба
