ститься съ кѣмъ. См. Попрощати. Навіки 'смо попращали свої любі гори. ЕЗ. V. 242.
Попре́тно, нар. Опрятно, чисто. Галиц.
Попри, пред. 1) Возлѣ, подлѣ, около, мимо. Гн. II. 60. Даруй, Боже, мирові, та й нам попри мир. Каменец. у. Іде попри вас як товарина: ні помагай-бі, а ні здоров не скаже, то то ж гріх! Каменец. у. Йду попри корчму, коли щось співає. Каменец. у. Ту пшеничку жала кречная панна, попри ту пшеницю угляний гостинець, їхав туди, їхав поповиченько. Гол. IV. 107. 2) Вмѣстѣ съ, при. Попри пса і кота люде до нині годуют сі. Гн. I. 78.
Поприбавля́ти, ля́ю, єш, гл. Прибавить (во множествѣ).
Поприбива́ти, ва́ю, єш, гл. Прибить (во множествѣ). Поприбивав защіпки до дверей. Харьк. у.
Поприбіга́ти, га́ємо, єте, гл. Прибѣжать (о многихъ). Діти поприбігали, кричать: їсти! Черниг. у.
Поприбіра́ти, ра́ю, єш, гл. Прибрать. І в хаті, і в дворі поприбірала, аж глянути любо. Харьк. у.
Поприблу́джуватися, джуємося, єтеся, гл. То-же, что и приблуди́тися, но о многихъ.
Поприбо́ркувати, кую, єш, гл. То-же, что и прибо́ркати, но многихъ.
Поприбрі́хувати, хую, єш, гл. Приврать (во множествѣ).
Поприва́рювати, рюю, єш, гл. То-же, что и привари́ти, но во множествѣ.
Поприверта́ти, та́ю, єш, гл. То-же, что и приверну́ти, но во множествѣ.
Попривика́ти, ка́ємо, єте, гл. Привыкнуть (о многихъ).
Поприво́дити, джу, диш, гл. То-же, что и привести́, но во множествѣ. Сліпих поприводь сюди. Єв. Л. XIV. 21.
Поприво́зити, жу, зиш, гл. Привезти (во множествѣ). Це син із города все попривозив. Харьк. у.
Поприволіка́ти, ка́ю, єш, гл. Притащить (во множествѣ).
Поприв'я́зувати, зую, єш, гл. Привязать (во множествѣ). Коней… поприв'язують. Драг. 147. Всі троє були в мене поприв'язувані на оборі. Драг. 64.
Поприга́дувати, дую, єш, гл. Вспомнить (во множествѣ).
Поприга́дуватися, дуємося, єтеся, гл. Вспомниться (во множествѣ). Усе попригадувалося, що колись було. Лубен. у.
Поприганя́ти, ня́ю, єш, гл. Пригнать (многихъ). Ми поприганяємо (байволів). Драг. 323.
Попригина́ти, на́ю, єш, гл. Пригнуть (во множествѣ). Попригинай бо мені рогачі, а то не беруть менчих горщиків. Харьк. у.
Попригина́тися, на́ємося, єтеся, гл. Пригнуться (во множествѣ). Хлопці попригиналися за тином, щоб їх не побачили. Кіев. у.
Попригла́джувати, джую, єш, гл. Пригладить (во множествѣ).
Попригні́чувати, чую, єш, гл. То-же, что и пригніти́ти, но во множествѣ.
Поприго́нити, ню, ниш, гл. = Поприганяти.
Попригоро́джувати, джую, єш, гл. Пригородить (во множествѣ).
Попригорта́ти, та́ю, єш, гл. То-же, что и пригорну́ти, но во множествѣ.
Попригорта́тися, та́ємося, єтеся, гл. То-же, что и пригорну́тися, но о многихъ.
Попригріва́ти, ва́ю, єш, гл. Пригрѣть (во множествѣ).
Попригріва́тися, ва́ємося, єтеся, гл. Пригрѣться, нагрѣться. Уже попригрівалися окропи, ставай оджимати сорочки.
Поприда́влювати, люю, єш, гл. Придавить (во множествѣ).
Поприда́влюватися, люємося, єтеся, гл. Придавиться (во множествѣ). Які хороші були паляниці, а поки довезла — попридавлювалися. Богод. у.
Попризвича́юватися, юємося, єтеся, гл. Привыкнуть (о многихъ). Попризвичаювались до всячини з малку. О. 1862. I. 77. Жінки уже так попризвичаювалися. Драг. 172.
Попризнава́тися, наємо́ся, єте́ся, гл. Признаться (о многихъ). Усі вже попризнавалися. Васильк. у.
Поприїзди́ти, димо́, дите́, гл. Пріѣхать (о многихъ). Наші діти вже всі поприїздили. Богод. у. Ми не довго гостили, не в порожні поприїздили. Мет. 188.
Поприйма́ти, ма́ю, єш, гл. Принять (во множествѣ). Хліб лежить, — от я зараз поприймаю. Грин. II. 171. Ой ти тихий Дунаю, моїх діток поприймай. Нп.
Поприйма́тися, ма́ємося, єтеся, гл. Приняться (во множествѣ).
По́прик, ку, м. Перецъ. І варена, і печена, і поприком напопрена. Гол. IV. 530.
Поприкида́ти, да́ю, єш, гл. То-же, что и прики́нути, но во множествѣ.
Поприкипа́ти, па́ю, єш, гл. То-же, что
