и прикипі́ти, но во множествѣ. Ми так і поприкипали на місті. МВ. I. 70.
Поприклада́ти, да́ю, єш, гл. То-же, что и приложи́ти, но во множествѣ. Поприкладала до чиряків печеної цибулі. Харьк. Поприкладав (печатку) усім на лобі. Чуб. II. 605.
Поприко́вувати, вую, єш, гл. Приковать (во множествѣ).
Поприко́лювати, люю, єш, гл. Пришпилить (во множествѣ).
Поприкоро́ччувати, чую, єш, гл. Укоротить (во множествѣ). Я їм язики поприкороччую, щоб не брехали так. Богод. у.
Поприко́чувати, чую, єш, гл. Прикатить (во множествѣ). Діжки поприкочуємо сюди та тут і позамочуємо. Харьк.
Поприкрива́ти, ва́ю, єш, гл. Прикрыть (во множествѣ).
Поприкрива́тися, ва́ємося, єтеся, гл. Прикрыться (о многихъ).
Поприкру́чувати, чую, єш, гл. То-же, что и прикрути́ти, но во множествѣ.
Поприкупа́ти, па́ю, єш, гл. Прикупить (во множествѣ).
Поприла́годжувати, джую, єш, гл. Приладить (во множествѣ).
Поприла́зити, зимо, зите, гл. Прилѣзть, приползти (о многихъ).
Поприлипа́ти, па́ємо, єте, гл. Пристать, прилипнуть (во множествѣ). Нехай вони до твого кривого носа поприлипають. Стор. МПр. 132.
Поприліта́ти, та́ємо, єте, гл. Прилѣтѣть (во множествѣ). Уже ластівочки поприлітали. Харьк.
Поприлуча́ти, ча́ю, єш, гл. Присоединить (во множествѣ).
Поприлуча́тися, ча́ємося, єтеся, гл. Присоединиться (о многихъ).
Поприляга́ти, га́ємо, єте, гл. То-же, что и прилягти́, но во множествѣ. Під їми коні поприпадали, золоті гриви поприлягали. АД. I. 28.
Поприма́зувати, зую, єш, гл. То-же, что и прима́зати, но во множествѣ. Попримазувала вже в обох хатах. Харьк.
Поприма́нювати, нюю, єш, гл. Приманить (во множествѣ). З усього хутора собак сюди поприманював. Харьк.
Попримежо́вувати, вую, єш, гл. То-же, что и примежува́ти, но во множествѣ.
Попримерза́ти, за́ємо, єте, гл. То-же, что и приме́рзнути, но во множествѣ.
Попримо́щувати, щую, єш, гл. То-же, что и примости́ти, но во множествѣ.
Попримо́щуватися, щуємося, єтеся, гл. То-же, что и примости́тися, но о многихъ. (Хати) попримощувались на крутих боках долини. Левиц. ПЙО. I. 474.
Попримуро́вувати, вую, єш, гл. Сдѣлать каменныя пристройки.
Поприму́шувати, шую, єш, гл. Принудить (многихъ).
Поприна́джувати, джую, єш, гл. Приманить, привлечь (многихъ). На що ти моїх голубів до себе попринаджував? Богодух. у.
Попри́ндитися, джуся, дишся, гл. Разсердиться, раскапризничаться (о многихъ). Дівчата поприндилися на хлопців та й не пішли у танець.
Попринево́лювати, люю, єш, гл. Принудить (многихъ). Хиба його дочки охотою заміж ішли? Поприневолював.
Поприно́сити, шу, сиш, гл. Принести (во множествѣ). Поприносили до його всіх недужих. Єв. Мр. I. 32.
Поприо́рювати, рюю, єш, гл. То-же, что и приора́ти, но во множествѣ.
Поприпада́ти, да́ємо, єте, гл. То-же, что и припа́сти, но во множествѣ. „Припадайте до землі!“ Поприпадали усі ниць. ЗОЮР. I. 247. Під їми коні поприпадали, золоті гриви поприлягали. АД. I. 28.
Поприпа́лювати, люю, єш, гл. Прижечь (во множествѣ).
Поприпина́ти, на́ю, єш, гл. Привязать на веревку (многихъ). Назад руки пов'язали, до коней поприпинали. Гол. I. 155.
Поприпізня́ти, ня́ємо, єте, гл. — що. Запоздать съ чѣмъ. Поприпізняли сіяти. Литин. у.
Поприпізня́тися, ня́ємося, єтеся, гл. Запоздать (о многихъ).
Поприпіка́ти, ка́ю, єш, гл. Прижечь (во множествѣ).
Поприправля́ти, ля́ю, єш, гл. То-же, что и припра́вити, но во множествѣ.
Поприпуска́ти, ка́ю, єш, гл. То-же, что и припусти́ти, но во множествѣ.
Поприрахо́вувати, вую, єш, гл. Присчитать (во множествѣ).
Поприрі́внювати, нюю, єш, гл. Тоже, что и прирівня́ти, но во множествѣ.
Поприробля́ти, ля́ю, єш, гл. То-же, что и прироби́ти, но во множествѣ.
Поприроста́ти, та́ємо, єте, гл. Прирости (во множествѣ). „Де ваші мизинці-пальці і ліві уші?“ Потім показав їм, попритуляв всякому до руки, до ноги і уха
