виться. Панночка вертілась та обсмикувалась, як пташка. Левиц. I. 235.
Обсмі́ювати, мї́юю, єш, сов. в. обсмія́ти, смію́, є́ш, гл. Осмѣивать, осмѣять. Судили, хвалили, трохи обсміювали. Левиц. I. 464.
Обсмокта́ти. См. Обсмоктувати.
Обсмо́ктувати, тую, єш, сов. в. обсмокта́ти, кчу́, чеш, гл. Обсасывать, обсосать. Обсмоктав сахарь та й кинув.
Обсмоли́ти, ся. См. Обсмолювати, ся.
Обсмо́лювати, люю, єш, сов. в. обсмоли́ти, лю́, лиш, гл. Осмаливать, осмолить.
Обсмо́люватися, лююся, єшся, сов. в. обсмоли́тися, лю́ся, лишся, гл. Осмаливаться, осмолиться.
Обснува́ти, сную́, є́ш, гл. Засновать. Павук обснував усі кутки. О, я двір свій обсную і дорогу вам зіллям переллю. Левиц. Пов. 173.
Обсну́ти, сну́, не́ш, гл. Заснуть. Люде обляжуть, обснуть, первий сон заснуть, то й не чують нічого. Пирятин. у.
Обсокота́ти, кочу́, ти́ш, гл. — що. О курицѣ: вездѣ покудахтать въ данномъ мѣстѣ. Куріпочка ж ряба ввесь рай обсокотала. К. ДЗ. 164.
Обсоро́мити, млю, миш, гл. Осрамить. Вона так відріже, так обсоромить усякого, що не знатиме, на яку ступити. Кв. I. 164.
Обсо́х(ну)ти. См. Обсихати.
Обста́ва, ви, ж. = Обстанова. Левиц. I. 237. Обстанови городського життя. Мир. ХРВ. 70.
Обстава́ти, стаю́, є́ш, сов. в. обста́ти, ста́ну, неш, гл. 1) Становиться, стать вокругъ, обступить. Сто тисяч турків і татар обстало окопи лядські, мов дітвора дучку. КЦН. 208. 2) Заступаться, заступиться за кого, стать за кого, защищать, защитить. Старшина обстане за ним. Могил. у. 3) Остаться. Тверда зіма впала, постіль непрана обстала. Гол. IV. 406.
Обста́вини, вин, ж. мн. Обстоятельства. К. ХП. 22. При таких обставинах наступила.... Хмельнищина. К. Кр. 20.
Обста́вити, ся. См. Обставляти, ся.
Обставля́ти, ля́ю, єш, сов. в. обста́вити, влю, виш, гл. 1) Обставлять, обставить. Склав собі капличку і обставив її хрестиками… Стор. М. Пр. 167. 2) Окружать, окружить. Хату своїм військом у три ряди навкруги обставив. Рудч. Ск. I. 151.
Обставля́тися, вля́юся, єшся, сов. в. обста́витися, влюся, вишся, гл. Окружать, окружить себя.
Обстано́ва, ви, ж. Обстановка. Обстанова (на сцені) показує з середини хату. О. 1861. XI. Кух. 6.
Обстанови́ти, влю́, виш, гл. = Обставити. Мет. 146.
Обста́ти. См. Обставати.
Обстели́ти. См. Обстилати.
Обстила́ти, лаю, єш, сов. в. обстели́ти, лю́, леш, гл. Устилать, устлать. Ой обстели, моя мила, хусточками двір. Мет. 68. Барвінком обстелила. Грин. III. 272.
Обстовпи́ти, плю́, пи́ш, гл. Обставить столбами. Обстовпили землю землеміри. Волч. у. (Лобод.).
Обстре́лювати, люю, єш, сов. в. обстреля́ти, ля́ю, єш, гл. Обстрѣливать, обстрѣлять.
Обстрига́ти, га́ю, єш, сов. в. обстри́гти, жу́, же́ш, гл. Остригать, остричь. До прийому лиш привезли, зараз головку обстригли. Чуб. V. 997.
Обстрига́тися, га́юся, єшся, сов. в. обстри́гтися, жу́ся, же́шся, гл. Остригаться, остричься.
Обстри́жчини, чин, ж. мн. Обрядовая первая стрижка ребенка по истеченіи перваго года его жизни. Мил. 31.
Обструга́ти. См. Обстругувати.
Обстру́гувати, гую, єш, сов. в. обструга́ти, га́ю, єш, гл. Обстрагивать, обстрогать. Золоту кору (на яворі) обстругала, срібну росу обтрусила. Чуб. III. 471.
Обсту́джувати, джую, єш, сов. в. обстуди́ти, джу́, диш, гл. Обдувать, обдуть, сдуть съ чего (пыль). Мабуть не можна ганчіркою обтирати, — я краще обстуджу пил та й годі. Пирят. у.
Обступа́ти, па́ю, єш, сов. в. обступи́ти, плю́, пиш, гл. Обступать, обступить, окружать, окружить. Обступили сусідоньки наоколо хату. Чуб. V. 375. А козаки як та хмара ляхів обступили. Шевч. Кабанів я охотниками обступлю і поб'ю. Чуб. II. 205.
Обсу́дливий, а, е. Сплетничающій, любящій сплетни. Вх. Зн. 42.
Обсува́ти, ва́ю, єш, сов. в. обсу́нути, ну, неш, гл. Осовывать, осунуть.
Обсува́тися, ва́юся, єшся, сов. в. обсу́нутися, нуся, нешся, гл. Осовываться, осунуться, обвалиться.
Обсуши́ти, ся. См. Обсушувати, ся.
Обсу́шувати, шую, єш, сов. в. обсуши́ти, шу́, шиш, гл. Осушивать, осушить.
