Обхід, ходу, м. Обхожденіе, обращеніе, движеніе вокругъ.
Обхідни́й, а́, е́. — ха́та. Хата состоящая изъ хати, світлиці, хати́ни и хижі. Вас. 195.
Обхі́дно, нар. Въ выраженіи: обхідно там, туди. Обходъ, крюкъ на этой дорогѣ. Туди ду́же обхі́дно. Если туда пойти, то придется сдѣлать большой кругъ. Вх. Зн. 42.
Обхі́дчатий, а, е. Неогороженный (о зданіи).
Обхітний, а, е. Охотный, склонный къ чему. — до робо́ти. Прилежный, трудолюбивый. Вх. Уг. 255.
Обхлю́пати, ся. См. Обхлюпувати, ся.
Обхлюпну́ти, ся. См. Обхлюпувати, ся.
'Обхлю́пувати, пую, єш, сов. в. обхлю́пати, паю, єш, одн. в. обхлюпну́ти, ну́, не́ш, гл. Оплескивать, оплескать, оплеснуть, обдать водой, обрызгать.
'Обхлю́пуватися, пуюся, єшся, сов. в. обхлю́патися, паюся, єшся, одн. в. обхлюпну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Оплескиваться, оплескаться, оплеснуться, обдать себя водой, обрызгаться. Увійшовши в воду, обхлюпнувся. Харьк. у.
Обходи́світка, ки, ж. Обходящая міръ — въ загадкѣ такъ называется вода. Біжить обходисвітка, з шумом круте кормилюда руки (млин.) ХС. III. 65.
Обхо́дити, джу, диш, гл. См. Обіходити. 1) Обходить. Що день Божий обходила село. Шевч. 2) Объ одежѣ: сходиться. Семи аршин поясина коло мене не обходить. Г. Барв. 481. 3) Праздновать, соблюдать праздникъ. Галиц. 4) Касаться, интересовать. Мене це не обходить. Таращ. у. 5 — кого! Ухаживать за кѣмъ, заботиться о комъ. Вх. Лем. 441.
Обходи́ти, джу́, диш, гл. Исходить. Всі заходеньки обходила і смітнички, і суточки. Гліб.
Обхо́дитися, джуся, дишся, гл. 1) = Обіходитися 1. Як подадуть їсти, то й їсть, а не подадуть, то й так обходиться. Рудч. Ск. II. Цурається їх при людях, хоч дома на самоті ще сяк так обходиться з ним. Левиц. I. 274.
Обхопи́ти. См. Обхоплювати.
Обхо́плювати, люю, єш, сов. в. обхопи́ти, плю́, пиш, гл. Охватывать, охватить. Обхопила його руками. Небо, наче море, землю обхватило. Щог. Сл. 15.
Обхрести́ти, щу́, стиш, гл. Перекрестить вездѣ. Усі кутки обхрестила баба.
Обхрести́тися, щу́ся, стишся, гл. Перекреститься. МВ. (КС. 1902. X. 155).
Обхудний, а, е. Довольно худой, довольно тощій. Обхудні воли. Вх. Лем. 441.
Обцаркува́ти, ку́ю, єш, гл. Огородить. Наша пасіка стояла на всі боки обцаркована. Федьк.
Обца́с, су, м. Каблукъ. Гол. Од. 52. Їден чобіт на підкові, другий на обцасі. Чуб. V. 1067.
Обцвіта́ти, та́ю, єш, сов. в. обцвісти́, ту́, те́ш, гл. Зацвѣтать, зацвѣсти. Обцвіла вишня, наче снігом укрилася.
Обцвяхува́ти, ху́ю, єш, гл. Обить гвоздиками.
Обце́ньки, ків, м. мн. Родъ клещей, щипцы (для вытаскиванія гвоздей и т. п. но не для держанія кующагося металла). Вас. 161.
Обцілува́ти, лу́ю, єш, гл. Расцѣловать. Хоч оплачу, обцілую мою єдину дитину. Левиц. I. 61.
Обці́нка, ки, ж. Оцѣнка. Тому млинові ми обцінки ніякої не робили, а так прямо написав писарь, що він стоїть буть би то сімсот рублів. Екатериносл. у.
Обцірклюва́ти, лю́ю, єш, гл. Обвести кругъ.
Обцірклюва́тися, лю́юся, єшся, гл. Обвести вокругъ себя кругъ. Падай на землю і обцірклюйся тим ножем. Чуб. I. 202.
Обчарува́ти, ру́ю, єш, гл. Очаровать. Ой у полі криниченька обчарованая. Чуб. III. 149.
Обчастува́ти, ту́ю, єш, гл. Поподчивать (водкой). Обчасшувавши, хазяїн… О. 1862. IV. 89. Уже всіх багатших обчастували. Чуб. II. 273.
Обче́мсати, саю, єш, гл. = Обчимхати. Вх. Зн. 43.
Обчепи́рити, рю, риш, гл. Обхватить. Обчепирила його руками і ну просити та молити. Рудч. Ск. I. 136.
Обчепля́ти, ля́ю, єш, гл. Обвѣшать. Обчепляв старця торбами. Васильк. у.
Обчерка́ти. См. Обчіркувати.
Обчеркну́ти, ся. См. Обчіркувати, ся.
Обчерни́ти, ню́, ни́ш, гл. = Обчорнити.
Обче́рсти, обчерти. См. Обчірати.
Обчеса́ти. См. Обчісувати.
Обчество́, ва́, с. Общество, міръ. (Васильк. у.).
Обчеськи́й, а́, е́. Общественный, мірской.
Обчикри́жити, жу, жиш, гл. Обрѣ-
