Прапоре́ць, рця́, м. = Прапірок, Прапорці — зроблені з довгеньких паличок короговки з ріжнобарвного паперу. МУЕ. III. 86.
Пра́порщичка, ки, ж. = Прапірка.
Прапра́внук, ка, м. Праправнукъ. К. Досв. 42.
Прапра́внучка, ки, ж. Праправнучка. Г. Барв. 419.
Прапра́дід, да, м. Прапрадѣдъ. Желех.
Прапра́щур, ра, м. Прапращуръ. І праправнуки згадають прапращурів діло. К. Досв. 42.
Прапра́щурський, а, е. Относящійся къ прапращуру. О, любі пращурі, що давнину зазнали прапращурську. К. Дз. 156.
Пра́рід, роду, м. Первый родъ, изъ котораго вышли другіе роды. І роду й прароду закажу, щоб не ходили заміж. Г. Барв. 287.
Праро́дич, ча, м. Прародитель. З того самого дерева заказав Памбіх (= Пан-Біг) їсти япка нашим прародичам. Гн. I. 19.
Праро́дичка, ки, ж. Прародительница. Желех.
Прас, су, м. 1) Утюгъ. 2) Прессъ. Оце в мене сир під прасом. Кіев. у. 3) Трепка. Смертельного задавши прасу, як пса покинув на піску. Котл. Ен. VI. 33. 4) Раст. Allium porrum. Херсон. Ум. Прасок.
Пра́ск! меж. для выраженія звука выстрѣла. Гн. I. 211.
Пра́ска, ки, ж. Утюгъ.
Пра́сло, ла, с. Часть досчатаго забора отъ столба до столба. Кіев. и Подольск. гг.
Пра́сок, ску, м. Ум. отъ прас. Употребляется и самостоятельно въ знач. 1 и 3. Знала б прасок добрий. Ном. № 3624.
Пра́сол, ла, м. Мелкій торговецъ преимущ. вяленой рыбой и солью.
Прасолува́ти, лу́ю, єш, гл. Заниматься прасольствомъ.
Пра́сольство, ва, с. Мелочной торгъ вяленою рыбою и солью, прасольство.
Пра́сольський, а, е. Относящійся къ прасолу.
Прасува́ння, ня, с. Глаженье, утюженье. Ніч просиділи панянки над прасуванням. Св. Л. 201.
Прасува́ти, су́ю, єш, гл. 1) Жать, выжимать, давить. Сир прасувати. 2) Гладить, утюжить. Буду білі хусти прати… — Где будеш сушила?.. — Где будеш прасувала? Чуб. V. 1199. Насилу володала руками, прасуючи залізком мушлинову сукню. Левиц. I. 179.
Прасу́нок, нку, м. 1) Скорбь, огорченіе, безпокойство. Ой не услишай, Господи, клятьби моєї, що я своїх синів кляла-проклинала: у своїй голові великий прасунок мала. ЗОЮР. I. 24. 2) Хай йому́ прасунок! Чортъ съ нимъ. Ном. № 5123. Нехай йому лихий прасунок, як голодом нам помірать. Котл. Ен. III. 24.
Пра́тва́, ви́, ж. То-же, что и прало, мѣсто, на рѣкѣ, гдѣ моютъ бѣлье. Черк. у. Зимою пра́тву руба́ють, т. е. вырубываютъ прорубь. Ваші ніколи не йдуть пратву розрубувати, ви так і понадились на готовеньке ходити. Пирят. у.
Пра́ти, перу́, ре́ш, гл. 1) Стирать, мыть. Буду хуста прати. Чуб. V. 82. 2) Бить, колотить, дубасить. Та й зачали пана дяка в штирі киї прати. Чуб. V. 675.
Пра́тися, перу́ся, ре́шся, гл. Стираться. Загадка: Що на огні переться, а на воді сушиться? (Віск). Ном. № 141, стр. 295.
Праття́, тя́, с. = Прання. Сим. 132. Праття в мене багато, коли я його й поперу? Константиногр. у.
Прау́шник, ка, м. Буравчикъ для просверливанія того отверстія въ курительной трубкѣ, въ которое вкладывается чубукъ. Вас. 149.
Прах, ху, м. Прахъ. Ном. № 10844. Обох земля присипле своїм прахом. К. Іов. 47. Ясен міч твоєї головоньки не йме, на прах роспаде. АД. I. 129.
Пра́хтика, ки, ж. Приключеніе, исторія. Як зо мною була прахтика, то варто навіть списати цеє. Драг. 63.
Пра́ценька, ки, ж. Ум. отъ праця.
Працівни́к, ка́, м. Труженикъ, работникъ. Желех. Ум. Працівничо́к, працівниченько. Мої працівниченьки милі! ЕЗ. V. 107.
Працьови́тий, а, е. Трудолюбивый. Вона така працьовита, а він таке ледащо. Грин. II. 145. Розумна пані і моторна… трудяща, дуже працьовита. Котл. Ен. I. 15.
Працьови́тість, тости, ж. Трудолюбіе.
Працюва́льник, ка, м. = Працівник. Константиногр. у.
Працюва́ння, ня, с. Трудъ. К. ЦН. 175,
Працюва́ти, цю́ю, єш, гл. Трудиться. Я молодий і здоровий, працювати буду, будеш мати, що захочеш. Чуб. V. 141. Чумак робить і працює, і піт очі заливає. Мет. 464.
