Перейти до вмісту

Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/433

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ручки й ніжки прилягла. Чуб. V. 270. 3) Склоняться, склониться къ кому. Не приляже моє серце ніколи до його. Мет. 66.

Приля́пати, паю, єш, гл. Пришлепать.

Прима́зати, ся. См. Примазувати, ся.

Прима́зування, ня, с. 1) Примазыванье чѣмъ. 2) Поправка, подновленіе глиняной обмазки на печи, стѣнахъ.

Прима́зувати, зую, єш, сов. в. прима́зати, ма́жу, жеш. 1) Примазывать, примазать чѣмъ. Моргав сонними очима, що злипались… неначе карюком примазані. Левиц. I. 235. 2) Поправлять, подновлять глиняную обмазку печи, стѣнъ.

Прима́зуватися, зуюся, єшся, сов. в. прима́затися, ма́жуся, жешся, гл. 1) Быть примазываемымъ, примазаннымъ. 2) Быть подновляемымъ, подновленнымъ (о глиняной обмазкѣ стѣнъ, печи). Що-суботи в нас примазується, то й хота чистенька. Харьк.

Примайструва́ти, ру́ю, єш, гл. Примастерить, придѣлать.

Примали́й, а, е. Маловатый. Вх. Лем. 456.

Примальо́вувати, вую, єш, сов. в. прималюва́ти, лю́ю, єш, гл. Пририсовывать, пририсовать.

Прима́на, ни, ж. Приманка. Горох — людська примана. Ном. № 12391.

Примандрува́ти, ру́ю, єш, гл. Придти издалека. Примандруєш, молода дівчино, під лісочок. Чуб. V. 339. Примандрує мій миленький з лубенського полку. Мил. 67.

Примани́ти. См. Приманювати.

Прима́нювати, нюю, єш, сов. в. примани́ти, ню́, ниш, гл. Приманивать, приманить. Там соловейко гніздо звив, собі галочку приманив. Чуб. III. 177.

Примасти́ти. См. Прима́щувати.

При́мастка, ки, ж. 1) Сдабриваніе корма. Херс. г. 2) мн. Льстивыя рѣчи, сладенькія слова. Примастками балака. НВолын. у.

Приматкобо́житися, жуся, жишся, гл. 1) Подольститься, подмазаться, приласкаться. Чи ба! як приматкобожилась! Брацл. у. 2) Пристроиться, помѣститься. Де б мені тут приматкобожитись з оселедцем? Брацл. у.

Прима́щувати, щую, єш, сов. в. примасти́ти, мащу́, сти́ш, гл. Сдабривать, сдобрить кормъ. Херс. г. Мукою примащують січку худобі. МУЕ. I. 99.

Примедикува́ти (= приметикувати), ку́ю, єш, гл. Придумать, приспособить. Треба примедикувати так клямку до дверець, щоб свині не одчинили. Рк. Левиц.

Примежо́вувати, вую, єш, сов. в. примежува́ти, жу́ю, єш, гл. Примежевывать, примежевать, прирѣзать (земли). Стор. II. 117.

Примено́ваний, а, е. ? Встрѣчено въ заговорахъ: Уроки, урочища, і вітряні, і водяні… применовані. Мил. М. 42.

Применча́ти, ча́ю, єш, сов. в. применчи́ти, чу́, чи́ш, гл. = Применшати, применшити.

Применша́ти, ша́ю, єш, сов. в. применши́ти, шу́, ши́ш, гл. Уменьшать, уменьшить.

Приме́ншувати, шую, єш, гл. = Применшати. Ніяково і заходити, думає Христя, применшуючи ходи. Мир. Пов. II. 94.

Примере́жити. См. Примережувати.

Примере́жувати, жую, єш, сов. в. примере́жити, жу, жиш, гл. Пришивать, пришить рукавъ, соединивъ его съ рубахою мере́жкою. Волч. у.

Примерза́ти, за́ю, єш, сов. в. приме́рз(ну)ти, зну, неш, гл. 1) Примерзать, примерзнуть. Примерзла кладка до криги, треба вирубувати. Харьк. 2) Зябнуть, озябнуть. Стали мої білі ніжки примерзати. Чуб. V. 339. Трошки снігом притрясає, бурлак в полі примерзає. Чуб. V. 1015.

Примерка́ння, ня, с. Сумерки. Це було так на примерканні, — сонце сіло. Новомоск. у.

Примерка́ти, ка́є, сов. в. приме́рк(ну)ти, кне, гл. безл. Темнѣть, стемнѣть, смеркаться, смеркнуться. Грин. II. 161. Вже примерка, над вечір. Грин. II. ИЗ.

Примерка́тися, ка́ється, сов. в. приме́рк(ну)тися, неться, гл. безл. = Примеркати, примеркнути. Вх. Лем. 456. Вже ся добре примеркло, як ми рушили з міста. Каменец. у.

При́мерки, рок, ж. мн. Сумерки.

Приме́рлий, а, е. Обмершій.

Примести́. См. Примітати.

Примили́тися, лю́ся, лишся, гл. 1) См. Примилятися. 2) Немного ошибиться. Вх. Лем. 456.

Примилува́ти, лу́ю, єш, гл. Приласкать. Не тупай, не тупай, ляшку, ногою: не ляжу, не ляжу спати з тобою; а хоть і ляжу, — не поцілую, до свого серденька не примилую. КС. 1882. II. 302.

Примиля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. примили́тися, лю́ся, лишся, гл. Поддаб-