Причільний, а, е = Причілковий. Чи чула ж ти, ненько, як я в тебе була, під причільним віконечком як голубка гула. Чуб. V. 743.
Причі́льник, ка, м. Часть очі́пка (охватывающая лобъ?) КС. 1893. XII. 449.
Причі́пка, ки, ж. Придирка.
Причі́пок, пку, м. Что-либо прицѣпленное, придѣланное къ другому, большему. Посідали пани у той повіз. Мене причепили позаду на якомусь високому причіпку. ( МВ. О. 1862. III. 51).
Причі́рть, въ выраж.: у причірть. Равно съ краями. Наливай у причірть. Лебед. у. См. Упричерть.
Причі́сувати, сую, єш, сов. в. причеса́ти, чешу́, шеш, гл. Причесывать, причесать. Да прийди додому, головку причешеш. Чуб. V. 678.
Причі́суватися, суюся, єшся, сов. в. причеса́тися, шу́ся, шешся, гл. Причесываться, причесаться. Довго чепурився, вбірався та причісувався. Левиц. Пов. 205.
При́чком. Въ выраж.: не при́чком сказа́ти. Не говоря дурного слова. Подольск. г.
Причмели́ти, лю́, ли́ш, гл. Ошеломить, озадачить. Братікові аж ложка з рук упала, а я стою мов причмелений. Федьк.
Причорні́ти, ні́ю, єш, гл. Слегка почернѣть. Ячмінь у покосах дощ намочив, та й причорнів; то завше, як причорніє, то й хліб не білий. Каменец. у.
При́чта, ти, ж. Исторія, происшествіе. Одному чоловікові була з лісовиком така причта. Г. Барв. 336. Була, бач, мені на віку причта. Левиц. I. 122.
Причтовий, а, е. Причиной котораго было какое либо происшествіе, случай. См. Причта. Чи ти, (пропаснице), погадана, чи ти наслана, чи ти наспана, чи ти наїдена, чи напита, чи ти місцьова, чи ти причтова, чи ти призірна?… Чуб. I. 119.
Причува́тися, ва́юся, єшся, сов. в. причу́тися, чу́юся, єшся, гл. 1) Слышаться, послышаться, казаться, что слышитъ. Се вже тобі сліпому так причувається. Драг. 166. Наче тихий гомін росходився в гущині і дзвони причувались. Св. Л. 211. 2) Прислушиваться, прислушаться. Причувається Оксана — усі добре сплять. Кв. Ухо причувалось. Щог. В. 107.
Пришанува́ти, ну́ю, єш, гл. Угостить, принять гостей. І до людей було піде, і сама пришанує. О. 1861. X. 38.
При́шви, шов, ж. мн. Въ сапогахъ: головки. Ном. № 3087. Гол. Од. 15.
Пришеле́пкуватий, пришеле́пуватий, а, е. Пришибленный, придуроватый. Чуб. II. 623. Левиц. I. 323. Славна дівка на натуру, — пришелепкувата. Мил. 105.
Прише́нець, нця, м. Пришелецъ. Не хотілось би мені, мати, в чужій стороні пробувати: будуть мене, мати, пришеньцем називати. Лукаш. 59.
Пришерха́ти, ха́ю, єш, сов. в. прише́рхнути, ну, неш, гл. 1) Покрываться, покрыться сверху корой, тонкимъ слоемъ льда. Морозець маленький був, — на дворі трохи пришерхло. Лохв. у. 2) О кожѣ человѣка: дѣлаться, сдѣлаться шершавой.
При́шиб, бу, м. 1) Пристанище, уютное, защищенное мѣсто. Підеш на заробітки та й горенько: нема тобі ніде пришибу. Рк. Левиц. 2) Мѣсто на берегу, гдѣ можно пристать лодкѣ. Берег високий, — не знайду пришибу для човна. Рк. Левиц.
Пришива́ти, ва́ю, єш, сов. в. приши́ти, ши́ю, єш, гл. Пришивать, пришить. Мені, дівко, та пришиють квітку. Мет. 15.
Пришива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. приши́тися, ши́юся, єшся, гл. Пришиваться, пришиться, быть пришитымъ.
При́шивка, ки, ж. Каждый изъ кусковъ сѣти, изъ которыхъ она сшита. Браун. 9.
Пришивни́й, а́, е́. Любящій шить. Там така пришивна, що від шиток не одірвеш. Г. Барв. 215.
Приши́й-хвіст, хвоста́, об. Прихвостень.
Приши́ти, ся. См. Пришивати, ся.
Пришкандиба́ти, ба́ю, єш, гл. Прійти, хромая. Насилу оце пришкандибав до вас, — слизько дуже йти. Харьк.
Пришква́рити. См. Пришкварювати.
Пришква́рювати, рюю, єш, сов. в. пришква́рити, рю, риш, гл. Прижаривать, прижарить, припечь. Стор. МПр. 103.
Пришки́нтати, таю, єш, гл. = Пришкандибати. Вх. Уг. 276.
При́шлий, а, е. Будущій. О. 1861. XI. Св. 36, 60. Дай нам, Боже, добре проживати цей рік і на пришлий в добрім щасті панувати. Чуб. III. 28. Пришле життя. О. 1862. IV. 104.
При́шлість, лости, ж. Будущее, будущность. МВ. III. 126.
Пришники́, мн. Выпряденные изъ одной кужелі нитки вмѣстѣ съ веретенами, на которыхъ онѣ намотаны. Шух. I. 149.
При́шовка, ки, ж. = Пришивка. Вас. 187.
Пришоломи́ти, млю́, ми́ш, гл. Ошело-
