Прокупи́тися, плю́ся, пишся, гл. Прокупиться, заплатить лишнее. Купи, та й не прокупись. Ном. № 5861.
Проку́р, ру, м. Неоплаченный акцизомъ спиртъ, утаенный отъ акцизу перекуръ. Каменец. у.
Прокурва́вити, влю, виш, гл. Растратить на публичныхъ женщинъ. А п'яничка шо не пріп'є, то все прокурвавить. Гол. I. 222.
Прокуро́р, ра, м. Прокуроръ. Нащо було Паньку прохаться в прокурори? Греб. 362.
Прокуси́ти. См. Прокушувати.
Проку́шувати, шую, єш, сов. в. прокуси́ти, шу́, сиш, гл. Прокусывать, прокусить.
Прола́зити, жу, зиш, сов. в. пролі́зти, лі́зу, зеш, гл. Проползать, проползти; пролѣзать, пролѣзть. Пролізла гадюка. Марко проліз по під кущем глоду. Стор. МПр. 111. Не можна в двері, — я в кватирку, або пролізу в иншу дірку. Гліб.
Пролама́ти. См. Проламувати.
Прола́мувати, му́ю, єш, сов. в. пролама́ти, ма́ю, єш, гл. Проламывать, проломить. І проломавши (стелю), спустили ліжко. Єв. Мр. 4. Проламав (у лісі) стежку. Рудч. Ск. II. 106.
Прола́сувати, сую, єш, гл. Употребить на лакомства. Як би пак був він перед очима, а то за материними очима, то хоч і перепаде йому карбованець або два, то й проласує. Лебед. у.
Про́лев, ва, м. = Пралев. Ти лев собі, а я пролев, — циган одвічає. Рудан. I. 72.
Проле́жати, жу, жиш, гл. 1) Пролежать. Ніч настане, — я в слізоньках пролежу. Чуб. V. 467. Ляже в садку та цілісінький день і пролежить нерухомо. МВ. II. 8. 2) Продавить, лежа. Моя тобі зброя кілочка не вломить, я сам молод ліжка не пролежу. Чуб. V. 63.
Пролеті́ти. См. Пролітати.
Пролива́ти, ва́ю, єш, сов. в. проли́ти, ллю́, ллє́ш, гл. 1) Проливать, пролить, разливать, разлить. (Преимущественно о крови, слезахъ). Кров не вода, проливати шкода. Ном. № 1283. Молодая молодице, нащо сльози проливаєш? Чуб. V. 202. 2) Пролива́ти сльоза́ми. Проливать слезы. КС. 1882. XII. 498, 502. Гірко плаче, дрібними сльозами проливає. КС. 1882. XII. 494.
Пролива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. проли́тися, ллю́ся, ллєшся, гл. Проливаться, пролиться. Се єсть кров моя, що за многих проливається. Єв. Мр. XIV. 24. Пливе човен, води повен, да коли б не пролився. О. 1861. XI. 9. (Нп.).
Проли́ґати, ґаю, єш, гл. Проглотить. Музика що затирлиґав, то і пролиґав. Ном. № 12465.
Про́лиз, зу, м. Незамерзающее мѣсто на рѣкѣ. Аж зирк, — заєць у пролизі чмиха.... бідний лапками перебіра, от-от під лід піде. Св. Л. 95. Оце пролиз буде, а по при него їдуть через річку і не провалюється крига. Каменец. у.
Пролиза́ти. См. Пролизувати.
Проли́зина, ни, ж. = Пролиз. Черк. у. Її ноги ввігнули тонкий лід, шурхнули в пролизину. Левиц. I. 470.
Проли́зувати, зую, єш, сов. в. пролиза́ти, лижу́, жеш, гл. Пролизывать, пролизать. Лизнула раз, за другим разом уже дірку пролизала. Рудч. Ск. II. 75.
Пролину́ти, ну́, не́ш, гл. Пролетѣть. Ой хоч бачив, — проминуло, галочкою пролинуло. Чуб. V. 190.
Проли́скуватися, кую́ся, єшся, гл. Лосниться, проблескивать. Волос у мене вже сріблом пролискується. Г. Барв. 8.
Проли́ти, ся. См. Проливати, ся.
Пролі́зти. См. Пролазити.
Пролій, (лія?), м. Ливень. Вх. Зн. 458.
Про́ліс, су, м. = Праліс. ХС. VII. 457. За лісом, за пролісом золота діжа сходить. Чуб. I. 315.
Про́ліска, ки, ж. Раст. Hepatica triloba Chaix. ЗЮЗО. I. 124.
Про́лісок, ску, м. Прогалина, поляна. На полянах і пролісках росла висока трава і ніколи не косилась. Стор. II. 118 2) мн. Раст. Scilla cernua. Потебня. Къ ист. звук. III. 96.
Пролі́т, ту, м. 1) Летъ, летаніе. Потепліло, пішла бджола у проліт. Лебед. у. 2) Діаметръ, поперечникъ. Те колесо на проліт має три аршини. Черк. у.
Проліта́ти, та́ю, єш, сов. в. пролеті́ти, лечу́, ти́ш, гл. Пролетать, пролетѣть. Широкеє поле, широка толока, тілько орлам пролітати. Чуб. V. 128. Дрібний сніжок пролітає. Чуб. V. 1015.
Проліта́ти, та́ю, єш, гл. Облетѣть. Я ввесь світ пролітала, золотих горів не видала. Чуб. V. 336.
Пролі́тувати, тую, єш, гл. Прожить лѣто, провести лѣто. Знов пійшла по людях: де пролітую, де прозімую. Г. Барв. 368.
