Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/58

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Окресля́ти, ля́ю, єш, сов. в. окре́слити, лю, лиш, гл. Очерчивать, очертить.

Окрива́ння, ня, с. Покрываніе.

Окрива́ти, ва́ю, єш, сов. в. окри́ти, кри́ю, єш, гл. Покрывать, покрыть. Кісками плечі окрила. Лукаш. 167. Золота грива коня окрила. Чуб. III. 293. Окриваючи його гарячими поцілунками. Мир. ХРВ. 354. Сміх, регіт окрив усю хату. Мир. ХРВ. 310. Пахощі од васильків та мняти окривали всю хату. Мир. ХРВ. 315.

Окрива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. окри́тися, кри́юся, єшся, гл. Покрываться, покрыться. Дніпр льодом окриється. Ясне небо окрилося темними хмарами. Мир. Пов. I. 132. Блискучі будинки, стіни мальовані! Як ви гарно сияєте, окрившись димами. К. Досв. 25. Ранами окрився на війні. Славою окриється козак. К. ПС. 66.

Окривджа́ти, джа́ю, єш, сов. в. окри́вдити, джу, диш, гл. Обижать, обидѣть. Я їй дав усі гроші, а вона мені не дала усього хліба, за що ж вона мене окривджає? НВолын. у.

Окриві́ти, ві́ю, єш, гл. Сдѣлаться хромымъ. Вх. Зн. 43.

О́крик, ка, м. Крикъ. Зараз окрик учинив.

Окрика́ти, ка́ю, єш, гл. Провозглашать. Черевань усе окрикував Сомка гетьманом. К. ЧР. 341. См. Окликати, оголошати.

Окрила́тіти, тію, єш, гл. Окрылиться.

Окри́ти, ся. См. Окривати, ся.

Окріва́вити, влю, виш, гл. Окровавить.

Окрі́м, нар. Кромѣ, исключая. Не маємо царя іного, окрім кесаря їдного. Чуб. III. 21. Инчого, окрім тебе, любити не буду. Чуб. V. 388.

Окрі́мний, а, е. Отдѣльный, особый.

Окрі́мність, ности, ж. Отдѣльность.

Окрі́мно, нар. Отдѣльно, особо.

Окрі́п, ро́пу, м. 1) Кипятокъ. Вареники, мученики, в окропі кипіли, велику муку терпіли. Ном. № 12350. 2) Раст. Укропъ.

Окрі́п'я, п'я, с. = Окріп, 2. На Прокіп'я (VII, 8) рвуть окріп'я. ХС. I. 77.

Окрія́ти, я́ю, єш, гл. Выздоровѣть; поздоровѣть. Вх. Зн. 43.

Окро́м, нар. = Окрім.

Окро́ме, нар. 1) Отдѣльно. Вони сидять за столиком окроме. Грин. III. 536. Не буду з ним іти, буду собі окроме держатись. Кв. II. 300. 2) = Крім. Ніде не вроде льон гарно, окроме на цілинній чорноземлі. Волч. у.

Окромі́шний, а, е = Окрімний. Відложила… в окромішню торбинку. Г. Барв. 156.

Окромі́шно, нар. = Окрімно.

Окро́мний, а, е = Окрімний. Доріжку знаю я окромну. Котл. Ен. V. 44.

Окропи́ти. См. Окропляти.

Окропля́ти, ля́ю, єш, сов. в. окропи́ти, плю́, пиш, гл. Окроплять, окропить. Холодної води знайди, рани мої постреляні да порубані окропи, охолоди. Макс.

Окру́г, нар. Вокругъ, кругомъ. К. ЧР. 5. Обійде округ хати. Чуб. I. 58.

Окру́га, ги, ж. Районъ, округъ, окрестность. Його земля у нашій окрузі. Харьк. у.

Округи́, нар. = Округ. Позирнувши Ісус округи, рече. Єв. Мр. X. 23.

Окру́глий, а, е. Круглый, шарообразный. В тій світлиці округлий столик. АД. I. 43.

Округли́ти. См. Округляти.

Окру́глість, лости, ж. Круглота, шаровидность.

Окру́гло, нар. Кругло; шарообразно.

Округля́нка, ки, ж. Порода круглыхъ сливъ. Вх. Уг. 255.

Округля́ти, ля́ю, єш, сов. в. округли́ти, лю́, лиш, гл. Округлять, округлить.

Окружа́ти, жа́ю, єш, сов. в. окружи́ти, жу́, жи́ш, гл. Окружать, окружить. Фригійців окружить. Котл. Ен.

Окружки́, нар. = Округи.

Окружля́ти, ля́ю, єш, гл. Обойти кругомъ, сдѣлать кругъ. Замість щоб іти напрямець, він окружляв до мене геть по за вгородами. Новомоск. у.

Окру́жність, ности, ж. = Округа. Водили вже їх (дівчат) там, водили, — переводили зо всеї окружности: не доберуть. Рудч. Ск. I. 81.

Окрута́сом, нар. = Викрутасом.

Окрути́ти, ся. См. Окручувати, ся.

Окрутну́ти, ся. См. Окручувати, ся.

Окру́чувати, чую, єш, сов. в. окрути́ти, чу́, тиш, одн. в. окрутну́ти, ну, не́ш, гл. = Обкручувати, обкрутити, обкрутнути.

Окру́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. окрути́тися, чу́ся, тишся, одн. в. окрутну́тися, ну́ся, не́шся, гл. = Обкручуватися, обкрутитися, обкрутнутися. Окрутнувся двічи, тричи. Маркев. 71.

Окру́шка, ки, ж. — хліба. Объѣдокъ; ломтикъ, кусочекъ хлѣба. Рк. Левиц.