Роскаря́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. роскаря́читися, чуся, чишся, гл. Раскарячиваться, раскарячиться.
Роскача́ти. См. Роскачувати.
Роска́чувати, чую, єш, сов. в. роскача́ти, ча́ю, єш, гл. 1) Раскатывать, раскатать. 2) Расталкивать, растолкать. Ногами в силу роскачали. Котл. Ен.
Роска́шлятися, ляюся, єшся, гл. Раскашляться.
Роска́ятися. См. Роскаюватися.
Роска́юватися, ююся, єшся, сов. в. роска́ятися, ка́юся, єшся, гл. Раскаиваться, раскаяться. Создав Бог та й роскаявся. Ном. № 8512.
Росква́катися, каюся, єшся, гл. Расквакаться. Переносно: разревѣться. А дитина на припічку росквакалася. Чуб. V. 635.
Ро́сквас, су, м. Закваска къ тѣсту.
Росквасити. См. Росквашувати.
Росква́шувати, шую, єш, сов. в. росква́сити, шу, сиш, гл. 1) Растворять, растворить тѣсто. 2) безл. Росква́сило. Стало грязно, распустило. Після дощу дорогу росквасило. 3) — гу́би. Распускать, распустить нюни. Росквасив губи як капиці. Ном. № 2378. 4) Разбивать, разбить. Загадай дурному Богу молитись, то він собі і лоб росквасить. Ном. № 6576.
Ро́сквась, сі, ж. Распутица.
Росквили́тися, лю́ся, лишся, гл. Распищаться, раскричаться (о чайкѣ, соколѣ).
Росквита́ння, ня, с. Разсчетъ. Як прийшлось до росквитання, то козаки зостались козаками, а нас у поспільство повернено. К. ЧР. 71.
Росквита́тися, та́юся, єшся, гл. Разсчитаться, расплатиться, расквитаться. Як признався — росквитався. Ном.
Ро́сквіт, ту, м. 1) Расцвѣтъ. 2) Первый цвѣтокъ. Перший росквіт на житі. Чуб. I. 74.
Роскві́тлий, а, е. Расцвѣтшій. МВ. I. 18. Росквітлі садки й городи. МВ. I. 13.
Росквітча́ти, ча́ю, єш, гл. Снять цвѣты или вѣнокъ со головы.
Росквітча́тися, ча́юся, єшся, гл. Снять цвѣты или вѣнокъ съ своей головы.
Роскепкува́тися, ку́юся, єшся, гл. Приняться за насмѣшки.
Роскорени́ти, ню́, ни́ш, гл. Разрыть, изрыть. Свині роскоренили город. Вх. Зн. 60.
Роскива́тися, ва́юся, єшся, гл. Приняться кивать. Що з того буде, що ви головами роскивалися? МВ. II. 108.
Ро́скид, ду, м. Разбрось. Сі́яти в ро́скид. Сѣять разбросомъ, въ разбросъ.
Роскида́ти, да́ю, єш, сов. в. роски́дати, даю, єш, одн. в. роски́нути, ну, неш, гл. 1) Разбрасывать, разбросать, раскидывать, раскидать, раскинуть. Бідні роскидають, а багаті збірають. Ном. № 1361. Не штука роскинути, а штука зібрати. Ном. № 10620. 2) Разрушать, разрушить, разобрать (постройку). А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаємо дрівець. Ном. № 10289. 3) Раскидывать, раскинуть врозь. Лежить собі на пісочку, білі рученята роскидала. Шевч. 24. 4) Простилать, простлать, разослать. Роскиньте ж, небожата, червоний цвіт славетний по чорній сумній домовині Тарасовій. К. (О. 1861. VI. 31).
Роскида́тися, да́юся, єшся, сов. в. роски́датися, даюся, єшся, одн. в. роски́нутися, нуся, нешся, гл. 1) Разбрасываться, разбросаться. Ні, тепер люде не дуже роскидаються з грішми. Лебед. у. 2) Раскидываться, раскинуться, сидѣть, лежать, раскинувъ ноги, руки. (Молодиця) лежала, роскидавшись, стогнала і плакала. Левиц. Пов. 221. Панночка на стільчику роскинулась, плаче. МВ. (О. 1862. III. 41).
Роски́дувати, дую, єш, гл. = Роскида́ти.
Роски́нути, ся. См. Роскидати, ся.
Роскиса́ти, са́ю, єш, сов. в. роски́снути и роски́сти, сну, неш, гл. Раскисать, раскиснуть.
Роскі́л, ко́лу, м. Узкій проходъ для овецъ въ загородку, называемую аге́л (см.). О. 1862. V. Кух. 38.
Ро́скіп, пу, м. 1) Расколъ, расщепъ. Шух. I. 171. 2) Развѣтвленіе, напр. въ рукояткѣ граблей, въ дышлѣ воловьяго воза. Шух. I. 166.
Ро́скіш, коші, ж. 1) Роскошь, изобиліе, наслажденіе, удовольствіе, прелесть. Роскіш творить біль: як приходить — смакує, як виходить — катує. Ном. № 1718. Степи-поля! роскіш моя! Ном. №10112. Захоче багатства і много грошей, а мене позбавить любої роскоші. Чуб. 2) мн. Роско́ші. Обиліе, достатокъ. Я з п'яницею жити не буду, тілько роскоші забуду. Мет. Сивий соколонько по полю літає,
