по своїх роскошах пароньки шукає. Мет. Ум. Роскі́шенька, роско́шоньки. Мет. 139.
Роскі́шний, а, е. Роскошный, изобильный, богатый. Роскішна сторона лежала пожарищем. К. Псал. 242.
Роскі́шник, ка, м. Живущій въ роскоши, сибаритъ. Маркев. 43. Вх. Лем. 462.
Роскі́шниця, ці, ж. Живущая въ роскоши, сибаритка. Ном. № 741. Вх. Лем. 462.
Роскі́шно, нар. Роскошно, изобильно, богато. (Гаї) роскішно поросли на крутих ребрах, на вершках гір. Левиц. I. 203.
Роскі́шшя, шя, с. = Роскіш. О. 1862. III. 47.
Росклада́ти, да́ю, єш, сов. в. роскла́сти и розікла́сти, кла́ду, де́ш, гл. 1) Раскладывать, разложить. І виняв тельбухи з кишками, росклав гарненько їх рядами. Котл. Ен. Роскла́сти воро́та. Вынуть жерди, которыми заложено отверстіе для воротъ, вынуть жерди въ розлогах (см.). Вх. Зн. 60. 2) Разлагать, разложить на составныя части. Учені люде зуміли роскласти воду на дві первітні частини. Дещо. 3) Раскладывать, разложить, развести (огонь). Чорт росклав огонь да й стереже його. Чуб. I. 45.
Росклада́тися, да́юся, єшся, сов. в. роскла́стися и розікла́стися, кладу́ся, де́шся, гл. 1) Раскладываться, разложиться, распаковаться. 2) Разлагаться, разложиться на составныя части. 3) Разваливаться, развалиться, разлечься. Росклався на покуті, мов святий турецький. Ном. № 13547.
Роскладни́й, а́, е́. Составной, раздѣляющійся на части. Роскладний ніж.
Роскла́дувати, дую, єш, гл. = Роскладати.
Роскла́сти, ся. См. Роскладати, ся.
Росклевета́ти, вечу́, чеш, гл. Разгласить, разболтать. Як ми любились та півтора року, покіль не знали вороги збоку. Ой як узнали, то роспарували, нашую любов росклеветали. Грин. III. 187.
Роскле́їти, ся. См. Росклеювати, ся.
Росклекота́тися, чу́ся, чешся, росклекоті́тися, чу́ся, ти́шся, гл. 1) Сильно раскипѣться, клокотать. 2) Объ орлахъ: раскричаться.
Роскле́ювати, юю, єш, сов. в. роскле́їти, кле́ю, їш, гл. Расклеивать, расклеить, отклеить.
Роскле́юватися, ююся, єшся, сов. в. роскле́їтися, кле́юся, їшся, гл. Расклеиваться, расклеиться, отклеиться.
Роскли́нє, ня, с. Родъ орнаментики въ рѣзьбѣ. Шух. I. 303.
Ро́склинки, ків, м. мн. Украшенные рѣзьбой верхніе концы столбовъ по обѣимъ сторонамъ дверецъ, ведущихъ на крыльцо. Шух. I. 105.
Росклопота́тися, чу́ся, чешся, гл. Засуетиться, много хлопотать.
Роскльо́вувати, вую, єш, сов. в. росклюва́ти, клюю́, єш, гл. Расклевывать, расклевать.
Роскни́житися, жуся, жишся, гл. Разложить книги. Тут треба хату чепурить, а ви роскнижились, що за вами ніде повернуться. Лубен. у.
Роскобі́жкати, каю, єш, гл. Раздобыть. Вас. 213.
Роскобі́жкатися, каюся, єшся, гл. Разжиться. Вас. 213.
Росковерзува́тися, зу́юся, єшся, гл. Раскапризничаться. Дитина росковерзувалася.
Роско́вувати, вую, єш, сов. в. роскува́ти, ку́ю, є́ш, гл. Расковывать, расковать. Шевч. 160. Ївга не дала нікому росковувати Левка, сама зняла залізо. Кв. П. 263. З кайданів мушу розум роскувати. К. МБ. III. 261.
Роско́вуватися, вуюся, єшся, сов. в. роскува́тися, кую́ся, є́шся, гл. 1) Расковываться, расковаться. Роскуються незабаром заковані люде. Шевч. 211. 2) Только сов. в. О кукушкѣ: раскуковаться.
Росколива́ти, ва́ю, єш, гл. Расколебать, расшатать.
Роско́лина, ни, ж. Разщелина, трещина. Левиц. Пов. 362. Вода в росколини лилася. Котл. Ен III. 37.
Росколиса́ти, са́ю, єш, гл. = Росколихати 1.
Росколиха́ти, ся. См. Росколихувати, ся.
Росколи́хувати, хую, єш, сов. в. росколиха́ти, ха́ю, єш и колишу́, шеш, гл. 1) Раскачивать, раскачать. Серця (в дзвоні) не росколихали. Сим. 178. 2) — ду́ха. Воодушевлять, воодушевиться. Росколихавши духа, перейшов од розмови до народніх пісень. К. ХП. 21.
Росколи́хуватися, хуюся, єшся, сов. в.
