Перейти до вмісту

Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/586

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Роспе́рти. См. Роспірати.

Роспе́стити, щу, стиш, гл. Избаловать, изнѣжить.

Роспе́ститися, щуся, стишся, гл. Избаловаться. Хоре коли не вмре, то роспеститься. Ном. № 8151.

Роспеча́тати. См. Роспечатувати.

Роспеча́тувати, тую, єш, сов. в. роспеча́тати, таю, єш, гл. Распечатывать, распечатать.

Роспива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. роспи́тися, зіп'ю́ся, єшся, гл. Распиваться, распиться, распьянствоваться. Вдовин син роспився, розгулявся. Чуб. V. 734. Матка ся роспили, всі грошики пропили. Чуб. V. 1156.

Роспи́лювати, люю, єш, сов. в. роспиля́ти, ля́ю, єш, гл. Распиливать, распилить.

Роспина́ння, ня, с. Распинаніе, распятіе. Од самого роспинання Христа ходе по світу. Стор. М. Пр. 169.

Роспина́тель, ля, м. Распинающій, переносно: мучитель. Роспинателі поділили одежу його. Єв. Мр. XV. 24. Роспинателям народним, грядущим тиранам. Шевч. II. 167.

Роспина́ти, на́ю, єш, сов. в. розіпну́ти и розіп'я́сти, пну́, неш, гл. 1) Распяливать, распялить, растягивать, растянуть. Сорочку.... один за один рукав, а другий за другий розіп'яли. Сим. 213. 2) Разбивать, разбить, раскидывать, раскинуть (палатку). Шатро край шляху росп'яли. Шевч. 3) Распускать, распустить (паруса). На байдаках роспинають паруси. Дещо. 4) Распинать, распять (на крестѣ). Пилат руки умиває, на хрест Христа роспинає. Чуб. III. 20. Гірше ляха свої діти її роспинають. Шевч. 215. 5) Разставлять, разставить ноги, руки. І Масюк розіп'яв руки, піднявши вгору. Левиц. Пов. 194.

Роспина́тися, на́юся, єшся, сов. в. розіпну́тися и розіп'ясти́ся, пну́ся, нешся, гл. 1) Распяливаться, распялиться, растягиваться, растянуться. 2) Распинаться, распясться. Постав хрест і розіпнись на йому. Драг. 73. — за ко́го. Отстаивать кого, стоять горой за кого. Распинайся, умри за них. Кв. I. 2. 3) Разставлять, разставить ноги, руки. На порозі не можна роспинаться. Чуб. I. 102.

Роспи́нджений, а, е. Разважничавшійся, зазнавшійся. Роспинджена ляхва. К. ПС. 137.

Роспи́ндитися, джуся, дишся, гл. Разважничаться, заважничать, надменность показать.

Ро́спинка, ки, ж. Распорка (для удержанія двухъ предметовъ въ раздѣльномъ положеніи). Лебед. у. Константиногр. у.

Роспи́рскатися. См. Роспирскуватися.

Роспи́рскуватися, куюся, єшся, сов. в. роспи́рскатися, каюся, єшся, гл. Разскакиваться, разскочиться въ разныя стороны, разбрасываться, разбросаться. Зерно не роспирскувалося, а падало в дучай. МУЕ. III. 54.

Росписа́ти, ся. См. Росписувати, ся.

Ро́списка, ки, ж. Расписка. Ходім у хату роспуску писати. Чуб. I. 185. Я не повірю на слові: хай дасть мені росписку, своєю кров'ю написану. Чуб. II. 18. Ум. Ро́списочка. Грин. I. 8.

Роспи́суватися, суюся, єшся, сов. в. росписа́тися, шу́ся, шешся, гл. Расписываться, расписаться, дать расписку. Росписався, що оддасть непремінно. Рудч. Ск. I. 116.

Роспита́ти, ся. См. Роспитувати, ся.

Роспи́тися. См. Роспиватися.

Ро́спиток, тку, м. Разспросъ. Наум пристав до його з роспитками. Кн. I. 94. Без ро́спитку. Безъ разспросовъ. Черк. у.

Роспи́тування, ня, с. Разспрашиваніе, разспросы. Вибігла його мила на роспитування, обняла миленького та й поцілувала. Чуб. V. 673.

Роспи́тувати, тую, єш, сов. в. роспита́ти, та́ю, єш, гл. Разспрашивать, разспросить. В крамарочки роспитує: скажи мені правдоньку, якого ти родоньку. Чуб. V. 911. Хочу її за рученьку взяти, усю правду в неї роспитати. Чуб. V. 135.

Роспи́туватися, туюся, єшся, сов. в. роспита́тися, та́юся, єшся, гл. 1) = Роспитувати, роспитати. Роспитуйся жаданих гостей. Чуб. III. 410. 2) Разспрашивать, разспросить другъ друга, выяснить что-либо совмѣстно. Ой ти п'єш, мене б'єш — роспитаймось: защо? Чуб. V. 118. Тут між собою роспитались. Котл. Ен.

Роспиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. розіпха́ти, ха́ю, єш, одн. в. розіпхну́ти, ну́, не́ш, гл. Расталкивать, растолкать, растолкнуть. Так тісно, хоч людей роспихай, як у церкві. Левиц. Пов. 32. Боярин насилу розіпхав гурт. Левиц. I. 187.

Роспи́шнитися, нюся, нишся, гл. Пышно расцвѣсти. Ганя роспишнилась, як та троянда повна. Левиц. I. 227.