(огонь). Вона в печі роспалила. МВ. II. 25. Наймит роспалив багаття. Левиц. Пов. 109.
Роспа́люватися, лююся, єшся, сов. в. роспали́тися, лю́ся, лишся, гл. 1) Разгораться, разгорѣться. 2) Раскаливаться, раскалиться. 3) Разгорѣться, покраснѣть сильно. Роспалились у мене щоки. Г. Барв. 381. Чого се ти так роспалилась? Собака, чи вовк налякав? Г. Барв. 397. 4) Пылать, воспылать. Еней, таку уздрівши зраду, великим гнівом роспаливсь. Котл. Ен. Дуже палка натура нашого люду, швидко він роспалюється високим полом'ям, та що ж, коли й малесенький дощик може погасити те полом'я. О. 1862. IX. 29. 5) Войти въ азартъ; вспылить. Роспалився як оса. Ном. № 3410. Роспаливсь, як жаба до каченяти. Ном. № 3411.
Роспаля́ти, ля́ю, єш, гл. = Роспалювати. Огонь великий роспаляють. Котл. Ен.
Роспана́хати, хаю, єш, гл. Сильно разорвать или разрѣзать на двое. Левиц. Пов. 360. Роспанахають погане гниле серце, трудне. Шев. 669.
Роспано́шитися, шуся, шишся, гл. = Запаніти. Гн. I. 187.
I. Ро́спари, рів, м. мн. Оттепель. Александров. у.
II. Ро́спари, рів, мн. О волахъ: не парные. Мнж. 191. См. Ро́спарки.
Роспа́рити, ся. См. Роспарювати, ся.
Ро́спарки, мн. О сапогахъ, рукавицахъ и пр. = не парные. Мнж. 191. См. II. Роспари.
Роспаро́вувати, вую, єш, сов. в. роспарува́ти, ру́ю, єш, гл. Раздѣлять, раздѣлить пару, развести, разъединить. Як ми любились та півтора року, покіль не знали вороги збоку. Ой як узнали, то роспарували. Грин. III. 187. На що маю роспаровувати коней: купуйте обох. Каменец. у.
Роспа́рювати, рюю, єш, сов. в. роспа́рити, рю, риш, гл. Распаривать, распарить. Вас. 163.
Роспа́рюватися, рююся, єшся, сов. в. роспа́ритися, рюся, ришся, гл. Распариваться, распариться. Жолудик у печі роспаривсь. Мнж. 1.
Роспасати, саю, єш, гл. Распоясать.
Роспасатися, саюся, єшся, гл. Распоясаться. Борз. у.
Роспаску́дити, джу, диш, гл. Испортить нравственно.
Роспаску́дитися, джуся, дишся, гл. Распакоститься, испортиться нравственно.
Роспа́сти, су́, се́ш, гл. Распустить. Лежить на лаві як спас, і бороду роспас. Мнж. 114.
Роспа́стися. См. Роспадатися.
Роспа́тлати, ся. См. Роспатлувати, ся.
Роспа́тлувати, лую, єш, сов. в. роспа́тлати, лаю, єш, гл. Растрепывать, растрепать (волосы). Попереду несли Зіньку роспатлану і росхристану, неначе мертву. Стор. М. Пр. 55.
Роспа́тлуватися, луюся, єшся, сов. в. роспа́тлатися, лаюся, єшся, гл. Растрепываться, растрепаться.
Роспатя́катися, каюся, єшся, гл. Разболтаться. Патя та патя, та й роспатякались, неначе цілий вік їм укупі на сьому місті жити. Кв. II. 41.
Ро́спач, чі, ж. Отчаяніе. Гол. II. 518. Гляну на дівчину — бліда, грізна, сама роспач гіркая. МВ. II. 43.
Роспа́чливий, а, е. Отчаянный. Уже в хаті ридання голосне та гірке роспачливе. МВ. II. 142.
Роспа́чливо, нар. Отчаянно, съ отчаяніемъ.
Ро́спаш, шу, м. Въ выраж.: у ро́спаш. Въ разсыпную. Шматки по обкоті ходять в роспаш, як можна тихше, щоб по траві не розгубить ягняток. О. 1862. V. 33.
Роспа́шистий, а, е. Вѣтвистый. Черном.
Роспащикува́тися, ку́юся, єшся, гл. Раскричаться, разговориться (рѣзкимъ голосомъ).
Роспаюва́ти, ю́ю, єш, гл. Раздѣлить на части, распредѣлить. Брат так роспаює хлопців красно, що другий і з письма так не удав би. Федьк. Пов. 2.
Роспаюшитися, шуся, шишся, гл. Сильно раздражиться, впасть въ сильное возбужденіе, раздраженіе. Вх. Лем. 462. См. Роз'юшитися.
Роспекти́, ся. См. Роспікати, ся.
Роспереза́ти, ся. См. Росперізувати, ся.
Роспері́зувати, зую, єш, сов. в. роспереза́ти, жу́, жеш, гл. Распоясывать, распоясать. Їж хліб, хоч роспережи паса. Ном. № 679.
Роспері́зуватися, зуюся, єшся, сов. в. роспереза́тися, жу́ся, жешся, гл. Распоясываться, распоясаться. Прийшов додому, роздягсь, росперезавсь та й ліг. Кв. I. 120.
