пившись за перекладину ногами, внизъ головой. 4) Зали́ти са́ла за шку́ру. Досадить, допечь кому. Не одному гарячого сала за шкуру зальємо. Стор. М. Пр. 45. 5) Ді́дове са́ло. Раст. Salvia verticillata. Шух. I. 22. Ум. Сальце́. Плямка собі сальце. Ном. № 1137. По чарці вип'ємо, сальця ззімо шматок. Гліб.
Салогу́б, ба, м. Бранное: торговецъ, мѣщанинъ. К. ЧР. 69, 426. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб. О. 1862. VIII. 32. Пика широка та одутловата, як у того салогуба. Стор. I. 60. К. Повѣсти. I. 200.
Салом'я́к, ка́, м. Нашатырь.
Салото́вка, ки, ж. 1) Деревянный сосудъ съ пестикомъ для толченія сала. Товкачем товчуть сало в салотовці задля борщу, або-що. Черном. 2) Глупая башка.
Салта́н, на, м. Султанъ, турецкій императоръ. На такій подушці не погребував би виспатись і сам салтан турецький. Стор. I. 208.
Са́льник, ка, м. Родъ кушанья. Изрубленная свиная печенка, перемѣшанная съ гречневой кашей и изжаренная въ сальникѣ. Маркев. 162.
Сальце́, ця́, с. Ум. отъ сало.
Салянка, ки, ж. Пт. Синица, Parus. Мнж. 192.
Саляник, ка, м. Майскій шукъ, Melolontha vulgaris. Вх. Пч. II. 27.
Сам, сама́, саме́, мѣст. 1) Самъ, сама, само. Біг дає, як сам знає. Ном. № 32. За багачем сам чорт з калачем. Ном. № 1423. Адже дзеркало показує пику, якої саме не баче. Ном. № 13828. 2) Самъ одинъ, одинъ только, одинъ лишь. Батько кликав їх вечеряти і не діждався; мусів сам вечеряти. Левиц. Пов. 25. Нещастя ніколи само не приходить. Ном. Зосталися самі вишкварки. Ном. № 1929. — оди́н. Совершенно одинъ. Сам-один, як палець. Ном. № 10679. — душе́ю. Одинъ одинехонекъ. Сам-душею сижу дома.
Са́ма, ж. Въ им. пад. ед. ч. не употр., а лишь въ слѣд. выраженіи: бра́ти у са́му — размышлять, обдумывать. Вх. Зн. 62. Желех.
Сама́рати, раю, єш, гл. Походить, быть похожимъ. Кіс самарає на дрозда. Вх. Зн. 62.
Сама́рно, нар. Вѣроятно, правдоподобно. Желех.
Самбі́р, бо́ру, м. Родъ дерева. Сікуть, рубають самбір-деревце, сікуть, рубають на Дунай пускають. Лукаш. 157. Жовнар каже: ходім, серце, у мій новий край: в мене ганки мальовані, садами самбір. Федьк. III. 109.
Са́мбірка, ки, ж. Раст. Salix purpurea L. Анн. 310.
Самбіро́вий, а, е. Изъ дерева самбір. Самбіровий гай. Федьк. (Желех.).
Са́ме, нар. Именно, какъ разъ. Приходить, а дочка саме хліб із печі виймала. Грин. II. 170. Саме гречка розцвілась. Рудч. Ск. I. 90. Саме так було, як я оце кажу. Саме тоді.
Саме́ць, мця́, м. 1) Самецъ. Чуб. V. 317. 2) Раст. Aster amellus. Вх. Пч. II. 29.
Са́мий, а, е, мѣст. Самый. Ой топи мене, моя мати, да на самеє денце. Чуб. V. 569. В собаках сама сила. Рудч. Ск. I. 121. Докатав до самого краю. Ном. Ой дай коню овса по самиї перса. Чуб.
Сами́й, сама́ и сама́я, саме́ и саме́є, мѣст. Одинъ, только одинъ, лишь. Самий борщ та борщ без нічого що-дня як їсти, то хиба наїсися? Уже то не даром тобі так солодко самій сидіти дома! Рудч. Ск. I. 132. У самій сорочці вискакує з хати на мороз. І постіль убога — самая солома. Чуб. III. 382. Оставили саме бадилля. Рудч. Ск. I. 52. Самі́ за се́бе. Одни только. А багато було людей в церкві? — Людей, мамо, не було нікогісінько, тільки самі за себе москалі. Ном. № 828. Ум. Саме́нький, саме́сенький.
Сами́ця, ці, ж. Самка. Ум. Сами́чка.
Самі́сінький, а, е. 1) Какъ разъ самый. Над самісіньким краєм гори стояли рядами гулящі люде. Левиц. Пов. 131. Схаменувся на самісінький свят-вечір. Шевч. 279. Годував його і доглядав аж до самісінької смерти. Грин. II. 169. 2) Совершенно одинъ. Самісінькі сухарі гризе, — нічого нема. Зосталась я самісінька. МВ. I. 47.
Самі́сінько, нар. Именно, какъ разъ. Все так самісінько. О. 1862. IV. 27.
Самі́ський, а, е = Самісінький. Мабуть тільки правди у твоєму світі, що в ворога купили за готову кров, з саміського серця на хресті пролиту. Федьк. III. 141.
Самі́тний, а, е = Самотний. Зося не придатна до самітного тихого життя. Левиц. I. 340. Не кидай же хоть ти ме-
