погана! Пішла б ти на лотоки та би ся скупала. Чуб. V. 1131.
| Скупердя́, ді́, | |
| Скупердя́га, ги, | |
| Скупердя́й, дяя, |
м. Скупецъ, скряга. До чого нас довів ти, бісів скупердяго? О. 1861. III. 96.
Скупердя́ка, ки, ж. = Скупердяга. Г. Барв. 253. Ой ми чуємо червоні в Василя старого; не лишимо скупердяці, а ні золотого. К. ЦН. 177.
Скупи́й, а́, е́. Скупой. Да скупа собі баба, так щоб не наймать наймита, посилає зятя пасти коні. ЗОЮР. I. 46. Ум. Скупе́нький, скупе́сенький.
Скупи́ндя́, ді, м. = Скупердя. Котл. Ен. IV. 14.
Ску́пити, плю, пиш, гл. Соединить, собрать. Дружко усіх весільних до гурту скупив.
Скупи́ти, плю́, пиш, гл. 1) См. Скупати. 2) См. Скуповувати. 3) = Скупувати. Тоді скупи, коли на дні, а не з вершечку. Ном. № 4671.
Ску́питися, плюся, пишся, гл. Соединиться, собраться. Старшина.... скупилась тісно, плечем поуз плече. К. ЧР. 341.
Скупи́тися, плю́ся, пишся, гл. Избавиться, откупиться. Скупитись гріха. Ном. № 121.
Скупі́й, пія́, м. = Скупарь. Вх. Зн. 46.
Ску́пість, пости, ж. Скупость. Поживіться, люде добрі, не скупость, тільки така сила. Ном. № 12025.
Скупі́ти, пі́ю, єш, гл. Дѣлаться скупѣе. Ми все скупієм. Харьк. г.
Скупія́, пії́, ж. Раст. Convallaria multiflora L. ЗЮЗО. I. 119.
Скупля́ти, ля́ю, єш, гл. = Скуповувати. Риболовні скупляти. О. 1862. VIII.
Ску́пник, ка, м. Скупщикъ.
Ску́по, нар. Скупо.
Скупо́вувати, вую, єш, сов. в. скупи́ти, плю́, пиш, гл. Скупать, скупить.
Скупо́вуватися, вуюся, єшся, гл. Скупаться. Ви ще й досі скуповуєтеся? А ми вже все покупили.
Ску́пощі, щей и щів, ж. мн. Скупость. У скупощах не кохайся. Ном. № 4675.
Скупува́ти, пу́ю, єш, гл. Скупиться. К. МБ. XII. 277. Ой ти, мамо, не скупуй, поганого не купуй. Нп. Хто скупує, той двічи купує. Посл.
Скупува́тий, а, е. Скуповатый. Ой казали, що свати багаті, аж вони скупі, скупуваті. Мил. 157.
Скупу́чий, а, е. Скаредный, очень скупой. Зміев. у.
Ску́пчити, чу, чиш, гл. = Скупити.
Ску́пчитися, чуся, чишся, гл. = Скупитися. Коло шинку людей скупчилося багато. МВ. II. 188. Дівчата коло мене скупчились. МВ. (О. 1862. III. 41).
Скуп'я́га, ги, м. = Скупердяга. Котл. Ен. Вх. Зн. 64.
Скурва́й, вая́, м. = Скурвий син.
Ску́рвий, а, е. Распутный. Скурва баба. Мнж. 124. — син. Сынъ распутной женщины. (Брань). Не одного ляха козак, як би скурвого сина, за чуба потряс. Макс.
Ску́рвитися, влюся, вишся, гл. Развратиться.
Скури́ти, рю́, риш, гл. Выкурить. Вх. Зн. 64. Скурив увесь тютюн.
Ску́са, си, ж. Коклюшъ. Вх. Зн. 64.
Скуси́ти. См. Скушати, скушувати.
Ску́ска, ки, ж. Искусительница? предметъ искушенія? „То, синоньку, скуска“ — сказалъ пустынникъ выросшему въ пустынѣ мальчику, впервые увидѣвшему женщину. Гн. II. 94.
Ску́сник, ка, м. Скусывающій, откусывающій. Ум. Ску́сничок. Налетів же крячок та й іскусничок, іскусив же він усі яблучка. Грин. III. 142.
Скусівни́к, ка́, м. Раст. Arnica montana L. Вх. Зн. 64.
Ску́тий, а, е. Скованный.
Скуча́ти, ча́ю, єш, сов. в. ску́чити, чу, чиш, гл. Скучать, соскучиться. Скучає, як собака за києм. Ном. № 5021. Ти б поїхав та й не барився, щоб я не скучила. Мет. 56.
Ску́чень, чня, м. Раст. Companula glomerata L. ЗЮЗО. I. 115.
Скучни́й, а́, е́. Скучный. Левиц.
Скучни́к, ка́, м. = Скучень. ЗЮЗО. I. 115.
Ску́чно, нар. Скучно. Чи головка болить, чи на серденьку нудно, чи за отцем, матусею скучно? Грин. III. 263. Ум. Скучне́нько, скучне́сенько. Стало мені скучненько. Чуб. V. 750.
Скуша́ти, ша́ю, єш, сов. в. скуси́ти, шу́, сиш, гл. Искушать, искусить. Почали (чорти) скушать його. Грин. II. 11.
Скуштува́ти, ту́ю, єш, гл. Попробовать. Не поцурайтесь хліба-соли, борщу скуштуйте, галушок. Котл. Ен. V. 14.
Ску́шувати, шую, єш, сов. в. скуси́ти,
