зел. у. Ой ходить сон по улонці в білесенькій кошулонці, слоняється, тиняється. Макс.
Слонь, ня м., сло́нька, ки, ж. Пт. Scolopax rusticola, вальдшнепъ. Вх. Пч. II. 14.
Слопе́ць, пця́, м. Родъ ловушки для птицъ. Угор.
Сло́та́, ти́, ж. = Сльота. Чи в погоду, чи в слоту веселий іду на роботу. Чуб. V. 39. Ув. Слоти́ще. Чуб. V. 1146.
Слуга́, ги́, об. Слуга. Яка пуга, така й слуга. Ном. № 8012. Ум. Слу́жка, слу́женька, слу́жечка. АД. I. 10. Ой маю я два служеньки, два братчики молоденькі. Чуб. V. 929.
Слуги́ня, ні, об. Слуга. Вельможная пані слуги загаждала, кожному слугині по золотому дала. Чуб. V. 1017.
Слугува́ти, гу́ю, єш, гл. Служить, быть слугой. Чи одному ви пану слугували? АД. I. 112. Він слугував у сього пана. Лебед. у.
Служа́нець, нця, м. Служитель. Великі пани не боронили своїм служанцям дивитися на їх бенкети і ігрища. Стор. М. Пр. 75.
Служа́нка, ки, ж. = Служебка. Рудч. Ск. II. 195. Ум. Служа́ночка. Нащо мені служаночки всі твої, ти сам, молод, не до мислоньки моєї. Чуб. V. 894.
Служа́щий, а, е. Полученный за службу, за работу по найму. Не дай мені, Боже, служащего хліба: служащий хліб добрий, да тілько вимовний. Чуб. V. 1020.
Слу́жба, би, ж. 1) Служба, служеніе по найму. Ой хто в службі не буває, той горя не знає. Полт. г. 2) — бо́жа. Служеніе, обѣдня, богослуженіе. 3) Собир. Прислуга. Збірає (Потоцький) усю свою службу. Рудч. Ск. II. 207. Ум. Слу́жбонька, слу́жбочка.
Службо́вий, а, е. Служебный. Такий службовий звичай наш козацький. К. ДН. 263.
Слу́жбонька, ки, ж. Ум. отъ служба.
Служе́бка, ки, ж. Служанка. НВолын. у. К. Іов. 41. Коло неї лакеї й служебки ходять. Чуб. II. 100. Вона либонь була служебкою біля його матері, а послі він забрав її за себе. Павлогр. у. Настя кабашна сама до погреба не одходила, служебку повірну посилала. Мет. 384. Ум. Служе́бочка. Чуб. V. 893.
Служе́бниця, ці, ж. = Служебка. Усіх жінок, усіх своїх гаремниць порозсилав Осман, куди хотіли; зоставив тільки двадцятьох служебниць. К. МБ. XI. 156.
Служе́бочка, ки, ж. Ум. отъ служебка.
Служени́ця, ці, ж. = Служебка. Ой брате мій Андрієчку, найми собі служеницю. Нп.
Служе́ння, ня, с. Служеніе. Єв. Л. I. 23.
Слу́женька, ки, ж. 1) Ум. отъ слуга. 2) = Службонька. Ой чуємо там доброго пана, що платить добре за служеньку. АД. I. 1.
Слу́жечка, ки, ж. Ум. отъ слуга.
Служи́вий, а, е. Служилый. Ой ви, козаченьки, ви служивії, чи не бачили братіка мого? Чуб. V. 907.
Служи́тель, теля, м. Слуга. Служителю мій вірний! АД. II. 11.
Служи́телька, ки, ж. Служанка. Желех.
Служи́ти, жу́, жиш, гл. Служить. Служу, наймаюся. МВ. (О. 1862. III. 77). Ой я б, мамо, не тужила, а Бога молила, щоб моєму козаченьку хвортуна служила. Мет. 20.
Слу́жка, ки, ж. Ум. отъ слуга. Драг. 52. Служка на служку, а пану трясця. Ном. № 1311. Ой служки кажуть: наш то пан їде. АД. I. 6.
Служни́ця, ці, ж. = Служебка. Ум. Служни́ченька. Виводить він служниченьку, найвірнішу ключниченьку. Нп. Сварилися дві дівки, служниці на попівстві. МУЕ. III. 50.
Слу́ква, ви, ж. Вальдшнепъ.
Слуп, па, м. 1) Столбъ. Харьк., Кіев. Подол. 2) Полоса воловьей выдѣланной шкуры вдоль спины, идущая на подошвы. Волч. у. Ум. Слупе́ць, слу́пик, слу́пчик.
Слу́пик, ка, м. Переплетъ для стекла (въ окнѣ). Вас. 149.
Слу́пок, пка, м. Столбикъ — часть различн. снарядовъ: ткацкаго станка, шпуляра и пр. МУЕ. III. 14, 16.
Слупува́ти, пу́ю, єш, гл. Привязывать къ столбу. (Христа) били, слупували, кров з боку точили, не єдную терновину на главу вложили. Гол. III. 271.
Слупча́стий, а, е. Въ видѣ столбика.
Слу́пчик, ка, м. 1) Столбикъ. Желех. 2) Родъ вышивки. Kolb. I. 48.
Слу́ти́й, слута́вий, а, е. 1) Увѣчный, частью разслабленный, отчасти параличный. Желех. 2) Дураковатый. Вх. Зн. 64.
Слути́ти, чу́, тиш, гл. Дѣлать слутим. Угор.
Слух, ху, м. 1) Слухъ. Слухом ніколи не слихано, да й видом ніколи не вида-
