Оп'я́ть, нар. = Знов. Оп'ять забули горювать. Котл. Ен. III. 8.
Ора́з, нар. = Враз.
Ора́нда, ди, ж. 1) Корчма, питейный домъ, кабакъ. Ходить до оранди горілочки пить. Чуб. V. 752. 2) Аренда.
Оранда́рка, ки, ж. Содержательница кабака. Ой дай, орандарко, да горілочки кварту. Чуб. V. 420.
Оранда́рство, ва, с. = Орендарство.
Оранда́рський, а, е = Орендарський. Орандарські діти. Грин. III. 692.
Оранда́рь, ря, м. 1) = Орендарь. 2) Кабатчикъ.
Орандарюва́ти, рюю, єш, гл. Быть орандарем.
О́ранка, ки, ж. 1) Паханіе. А що вже в полі на оранці, так дідові старими ногами за наймитом і не поспішитись. Г. Барв. 194. 2) Время паханія. Подольск. г.
Орани́ця, ці, ж. Вспаханное поле. Попід тоті ораниці студені криниці. Гол. IV. 489.
Ора́ння, ня, с. = Оранка 1. Не можуть без плуга і орання хліба їсти. Чуб. I. 93.
Ора́п, па, м. Арапъ, негръ. К. Дз. 170.
Орапеня́, ня́ти, м. Арапченокъ, негритенокъ. К. Дз. 170.
Ора́пник, ка, м. = Гарапник. Козелец. у.
Ора́пський, а, е. Негритянскій. К. Дз. 171.
Ора́ти, рю́, ре́ш, гл. Пахать. Чи не оре милий плугом? Чуб. V. 1. Тяжко сіяти, коли ніщо орати. Ном. Не сіявши, не оравши, не буде жито родити. Мет. 86.
Ора́тися, рю́ся, ре́шся, гл. Пахаться. Орися ж ти, моя ниво, долом та горою. Шевч.
Ора́ція, ції, ж. Праздничное привѣтствіе, поздравденіе, составленное заранѣе и произносимое ходящими по домамъ на праздникъ Пасхи поздравителями. О. 1861. XI. Свид. 70.
Ора́ч, ча, м. 1) Пахарь. Взали би-сьмо багача, то не буде орача. Чуб. V. 977. 2) Птица. Луговой жаворонокъ Alanda arvensis. Вх. Пч. II. 8.
Ора́чка, ки, ж. = Оранка. Вх. Лем. 444.
Орга́н, ну́, м. Органъ. Чуб. I. 179; П. 43.
Органи́стий, того, м. Органистъ, играющій на органѣ. Я не органистий — не перебіраю. Ном. № 12161.
Орги́нія, нії, ж. Георгина (цвѣтокъ). Левиц. I. 285. Ум. Орги́нька.
О́ргія, гії, ж. Оргія. Мерзений Рим з Нероном в паскудних оргіях конав. Шевч. II. 170.
Орґа́нець, нця, м. Встрѣчено въ пѣснѣ: Ой заграйте, музики-орґанці, нехай піду з Марусею в танці. Грин. III. 235. Вѣроятно вмѣсто варганці, т. е. играющіе на варгані. (См.).
Орда́, ди́, ж. 1) Орда. Піди, сину, геть од мене, нехай тебе орда візьме. Чуб. V. 890. 2) Перен.: толпа. Помішників у його ціла орда. О. 1862. V. 72. Ордо́ю — толпой. За молодою козаки ордою. Шевч.
Орда́нь, ні, ж. 1) Рѣка Іорданъ. Ой на річці, на Ордані пливе образ, виринає. Чуб. III. 461. 2) Мѣсто освященія воды на Крещеніе, а также и самое освященіе. 3) Изображеніе креста, дѣлаемое на праздникъ Богоявленія Господня. Дяк пише крейдою на дверях велику ордань… з Одамовою головою внизу. Левиц. I. 402.
Орда́нський, а, е. 1) Іорданскій. Орданська ріка. Чуб. I. 129. 2) Богоявленскій. Прискають хворому в вічі святою орданською водою. Грин. II. 40.
Орди́нка, ки, ж. Казанская овчина, рыжеватая, съ грубой шерстью. Вас. 154.
Орди́нський, а, е. Относящійся къ ордѣ. Шляхом битим ординським ой там гуляв козак Голота. АД. I. 168.
Оре́л, орла́, м. 1) Орелъ. Ой з-за гори, із-за кручі орли вилітають. Мет. 106. Орла не можна бити; а як його стріляти, то треба спитать тричи: чи нажився на світі. Чуб. I. 64. Летять сини України вірли і соколи. Млак. 80. Употребляется какъ ласкательное слово въ приложеніи къ мужчинѣ, преимущественно козаку. Ой куди ж ти од'їзжаєш, сизокрилий орле? Мет. 38. 2) Названіе вола съ большими, вертикально поднимающимися рогами, концы которыхъ загнуты назадъ. КС. 1898. VII. 45. Ум. О́рлик, о́рличок, о́рлонько.
Оре́лі́, оре́ль, ж. = Релі. Козелец. у.
Оре́нда, ди, ж. Аренда. Держав у його на оренді кормчу. ЗОЮР. I. 241.
Орендаре́нко, ка, м. Сынъ арендатора.
Оренда́рів, рева, ве. Принадлежащій арендатору. Орендарева коза. Левиц. Пов. 112.
Орендарівна, ни, ж. Дочь арендатора.
Оренда́рка, ки, ж. Арендаторша.
Оренда́рство, ва, с. 1) Арендаторство 2) соб. Арендаторы.
