Перейти до вмісту

Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/712

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

б) Жена. в) Валетъ трефъ при игрѣ въ хвальку. КС. 1887. VI. 465. 3) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. Шух. I. 22. 4) Стари́й день. Бѣлый день. Співають, а на дворі вже старий день. Св. Л. 59. 5) Стара́-па́ні. Переносно: задница. Ум. Старе́нький, старе́сенький. Рудч. Ск. I. 183. Упадемо матері старенькій крижем до ніг. ЗОЮР. I. 23.

Стари́к, ка́, м. 1) Старикъ. 2) Луна въ послѣдней четверти. Чуб. I. 10. 3) Старое русло рѣки. 4) У старики́ піти́. Пойти на волостной сходъ. Харьк. у. Ум. Старичо́к.

Старина́, ни́, ж. = Старовина.

Стари́нка, ки, ж. Ветошь, старье. Нумо знову, поки новинка на основі, старинку божу лицювать. Шевч.

Стари́нний, а, е. Старый, давній, старинный. Чи нема міждо вами котрого козака старинного? Мет.

Стари́ця, ці, ж. 1) Старуха. От не було на молодиці, та сталось на стариці. Ном. № 10060. 2) Нищая. Шух. I. 33. 3) а) Шерсть отъ старыхъ овецъ. Зміев. у. б) Также овчина съ такихъ овецъ. Вас. 154.

Стари́чий, а, е.ча во́вна. Шерсть старой овцы. Волч. у.

Старичо́к, чка́, м. Ум. отъ старик.

Старі́сінький, а, е. Совершенно старый. Мій таточку, мій старісінький! Мил. 190.

Ста́рість, рости, ж. Старость. Старість не прийде з добром: коли не з кашлем, то з горбом. Ном. № 13954. Старість не радість. Ном.

Ста́ріти, рію, єш, гл. Старѣть, стариться. Чоловік старіє, а чортяка під бік. Ном. № 8694.

Ста́рітися, ріюся, єшся, гл. Стариться. Тяжко дітей годувати у безверхій хаті, а ще гірше старітися у білих палатах. Шевч. 99.

Ста́рка, ки, ж. 1) Водка-старка. 2) Пѣнка, пленка на кипяченомъ молокѣ.

Старкува́тий, а, е. Старообразный. Старкувата жінка.

Старли́вий, а, е. Старательный. Які ми старливі, як ми для вас працюємо. НВолын. у.

Старни́к, ка, м. соб. 1) Птицы или животныя старшаго возраста. Лубен., Екат. у.у. 2) Прошлогодняя трава, оставшаяся нескошенной. Херс. г. 3) Старое живое дерево. Екат. у. (Залюб.). 4) = Стариця. Вас. 154 5) Старыя вещи, старый хламъ. Новом. у. (Залюб.).

Старовина́, ни́, ж. 1) Старина. Бере живий жаль, як згадаєш старовину. Ном. № 680. 2) Старови́на. Старая матерія, старый матеріалъ, употребленный для новой одежды. Та хиба сей кожух з нового? То з старовини, з тих старих смушків. Екат. у. 3) Шерсть старыхъ овецъ. Вх. Зн. 66. См. Стариця 3.

Старови́нний, а, е. Старинный. Старовинної пісні заспіваю. Борз. у.

Старові́рство, ва, с. Устарѣвшая вѣра, устарѣвшія вѣрованія. Благочестиє здалось мені мизерним старовірством. К. ПС. 86.

Старогре́цький, а, е. Древнегреческій. Старогрецька віра. К. ПС. 48.

Старода́вній, я, є. Старинный, древній. К. ЧР. 272. І дід насупившись сидить, згадавши стародавній світ. Греб. 360. Кузьмо-Дем'яне, стародавній ковалю! Чуб. II. 255. Башти стародавнього замку князів Вишневецьких. Стор. М. Пр. 62.

Старода́вність, ности, ж. Древность. Стор. II. 123.

Староде́нний, а, е. Старый, старинный. Сумує Корсунь староденний. Шевч. Староденний Дніпро. О. 1862. VI. 19.

Староду́б, ба, м. Раст. Laserpitium latifolium L. Анн. 186.

Староду́бка, ки, ж. Раст. Helleborus niger L. ЗЮЗО. I. 124.

Старожи́л, ла, м. Старикъ. Сирітка кинулась до ніг, поклонці тричи положила і обнімавши старожила, біліла любочка як сніг. Мкр. Г. 35.

Старожи́тній, я, є = Стародавній. Горе, що старожитні козаки, що з предкувіку козаками бували, військовій черні позавиділи. К. ЧР. 197.

Старозаві́тний, а, е,ній, я, є. Ветхозавѣтный. Левиц. I. 240.

Старомі́ський, а, е. Относящійся къ старому городу. Чуб. III. 199.

Старопі́лля, ля, с. Долго обрабатываемое, истощенное поле. Як земля виробляна з під лісу, то на її краще родить, як на старополлі. Черн. г.

Старосві́тній, я, є, старосві́тський, а, е. Старинный, древній. Добрячі люде, старосвітні, прості. МВ. I. 16. Ця пісня старосвітська. По старосві́тськи. По ста-