ше з нас їстиме, так той над нами буде старшинувать. Рудч. Ск. II. 186.
Старшува́ти, шу́ю, єш, гл. Быть старшимъ, главенствовать. Багатая преневірна старшувать бажала, а вбогая тихенькая мужа поважала. Грин. III. 294.
Стаска́ти, ска́ю, єш, гл. Встащить, снести. Стаскав його жид і на ту гору. Мнж. 117.
Стата́рити, рю, риш, гл. Отатарить. Статарена русинка. К. МБ. XII. 274.
Стате́чне, нар. = Статечно.
Стате́чний, а, е. Постоянный, степенный, солидный, порядочный, благоразумный. Єсть багато людей і статечних, і значних, що залицяються на тебе. К. (ЗОЮР. II. 200). Сватай мене, козаченьку, я дівчина статечна. Чуб. V. 223. Маєш ти розум, маєш ти статечний. Грин. III. 672. Держися війська все середнього і козаченька все статечного. Лукаш. 88.
Стате́чність, ности, ж. Постоянство, степенность, солидность, порядочность, благоразуміе. А старшина, занедбавши свою статечність, та гоцака! аж курява пішла. Канев. у. Достатечность показує статечность. Ном. № 1363.
Стате́чно, нар. Постоянно, степенно, солидно; порядочно; благоразумно.
Ста́тися, ся. См. Ставати, ся.
Стати́ва, ви, ж. Часть ткацкаго станка. См. Верстат. МУЕ. III. 16.
Статкови́тий, а, е = Статечний. Рк. Левиц.
Статкува́ти, ку́ю, єш, гл. Благоразумно вести себя, хорошо вести дѣло, хорошо хозяйничать, работать. Ном. № 8113. Я тебе беру, хлопче, до себе, і як тільки будеш статкувати, то й кожух тобі справлю та й на другий рік не підеш нікуди, в мене будеш. Подол. г. Як я буду статкувати, то він (чоловік) буде шанувати. Чуб. V. 561. Статкує, то й має. НВолын. у.
Статни́й, а́, е́, ста́тній, я, є. 1) = Статечний. Черк. у. Він чоловік статній: з ледачим не знається, до шинку не ходе, у лайку, у бійку не зайде. Васильк. у. 2) Зажиточный. Статній ґазда. Шух. I. 106. 3) О верхней одеждѣ: длиннополый. Гол. Од. 52. 4) Ста́тний ве́чір = Свя́т-вечір. МУЕ. III. 56.
Статні́ти, ні́ю, єш, гл. = Статкувати. Тобі вже час статніти, а ти все гуляєш. Черк. у.
Ста́ток, тку, м. 1) Имущество. Шух. I. 106. Св. Л. 277. Нехай отець і матуся мою пригоду козацьку знають, статки-маєтки збувають, великі скарби собірають, головоньку козацьку з тяжкої неволі визволяють. Лукаш. 2) Скотъ. Чуб. III. 230. Перелічив статок, — нема корови. Чуб. II. 230.
Стато́чний, а, е = Статечний.
Стату́ра, ри, ж. 1) Фигура, складъ тѣла. Статура йому ведмежа, овсі на чоловіка не похоже. Полт. г. 2) Портретъ. Черномор.
Стату́рний, а, е. 1) Стройный. 2) Складный, складно, красиво сдѣланный, имѣющій фасонъ. Мнж. 163, 192.
Стату́т, ту, м. Уставъ. К. ХП. 10. (Товариство) скомпанувало собі статут. К. ХП. 27.
Стату́я, ту́ї, ж. Статуя. Із брондзи литую статую самого кесаря несуть. Шевч. 607.
Стать, ти, ж. 1) Состояніе, положеніе. Безталанна сирота терпіла горе та терпіла, не раз уже втікать хотіла, но і здоров'є, і літа, страх, сором і дівоча стать її к двору мов прикували. Мкр. Г. 18. Він козак, його така стать (щоб воювати). О. 1861. XI. Кух. 9. Жіно́ча ста́ть. Женщины. В останні времена жіноча стать убіратиметься аки біси. Св. Л. 76. Діво́ча стать, чолові́ча стать. Дѣвушки, мужья. 2) Сословіе, званіе. Цих часів з жадної статі у москалі беруть: із міщанської статі, з мужичої, з панської, з купецької і з духовної статі. Васильк. у. 3) Манеръ. Се все на одну стать. Кост. (О. 1862. VI. 45). Настусине й Марусине серце дуже зворушилося від сієї поголоски, да не на одну стать. Г. Барв. 454.
Ста́ція, ції, ж. 1) Стоянка, постой и продовольствіе на постоѣ. Да велів Ляхам, мостивим панам, по козаках, по мужиках стацією стояти, да не велів великої стації вимишляти. ЗОЮР. I. 52. 2) Станція. Я іду на стацію до Заболотова. Гол. 1. 233.
Ста́я, ста́ї, ж. 1) Жилище гуцульскихъ пастуховъ въ полонинах. Шух. I. 185—187. Там в стаї ватаг на флояру грає. Федьк. I. 17. 2) Рядъ. Стая кіп. 3) = Ліса 2. Браун. 16.
Стверджа́ти, джа́ю, єш и стверджува-
