ти, джую, сов. в. стверди́ти, джу́, ди́ш, гл. Утверждать, утвердить, подтверждать, подтвердить. Вони проповідували, а Господь слово стверджував услід ознаками. Єв. Мр. XVI. 20. Той ствердив, що Бог праведний. Єв. І. III. 33. Люблинську унію ствердив. К. ЦН. 255.
Стверді́лий, а, е. Отвердѣлый.
Стверді́ти, ді́ю, єш, гл. Отвердѣть. Земля вже стверділа. Рк. Левиц.
Стве́рднути, дну, неш, гл. = Ствердіти. Желех.
Створи́тель, ля, м. Создатель, творецъ.
Створи́ти, рю́, риш, гл. Сотворить, создать. Біг мня створив дівчиною. Гол. I. 20. Ла що-сь мя, Боже, створив на злую годину. Гол. I. 311.
Створи́тися, рю́ся, ришся, гл. Сотвориться. Шевч.
Створі́ння, ня, с. Твореніе, тварь. Житом. у.
Стебе́лечко, ка, с. Ум. отъ стебло.
Стебели́на, ни, ж. = Стеблина.
Стебелькува́тий, а, е. Стеблеобразный; высокій и тонкій, — о растеніяхъ и людяхъ. Стебелькувата дівчина. Мнж. 192.
Сте́бель, блю, м. = Стебло. Грин. III. 18.
Стебе́льце, ця, с. Ум. отъ стебло.
Сте́бка, ки, ж. Кладовая (отапливаемая зимой). Полѣсье, Кіевск. г. Левч. 57. Ум. Сте́бочка.
Стебли́на, ни, ж. Одинъ стебель. Ум. Стебли́нка, стебли́ночка.
Стебли́стий, а, е. Съ большимъ стеблемъ. Грин. III. 82. Широке поле, жито густеє, коренистеє, стеблистеє. Чуб. III. 365.
Стебло́, ла́, с. 1) Стебель. К. Дз. 218. Хоть колос похилився, стебло зелененьке. Мет. 21. Один я на світі, — стебло серед поля. Шевч. 2) Рукоятка, напр. ложки, желѣзныхъ вилъ и пр. Новомоск. у. 3) Нижняя длинная часть прядильнаго гребня, вставляемая въ донце. Нижняя часть кужілки. (См.). 4) Стволъ пастушьей трубы (до раструба). Сосниц. у. Ум. Стебе́льце, стебе́лечко. А в сусіда стіжок сіна, а у мене ні стебельця. Чуб. V. 255. Чи хміль по дорозі, чи стебелечко? Мил. 138.
Стебни́к, ка́, гл. = Омшаник. Яловнику без ліку, скриня грошей в стебнику. Гол. II. 679.
Стебні́вка, ки, ж. Строчка въ шитьѣ. Гайс. у. Ходи́ти стебні́вкою.? Почав ходить „стебнівкою“ взад і вперед по подвір'ї. Св. Л. 168.
Стебнува́ння, ня, с. Строченье (въ шитьѣ). 2) = Стебнівка. Волын. г.
Стебнува́ти, ну́ю, єш, гл. Строчить. Гайс. у. Гол. Од. 73.
Стебну́ти, бну́, не́ш, гл. = Стібнути.
Сте́бочка, ки, ж. Ум. отъ стебка.
Стебу́р'я, р'я, с. соб. Стебли. Стебур'я з малини вимерзло. Кролев. у.
Стеге́вце, ця, с. Ум. отъ стегно.
Стегни́ще, ща, с. Ув. отъ стегно.
Стегно́, на́, с. 1) Ляшка. Котл. Ен. VI. 71. Также у вола. Рудч. Чп. 254. Не показуй чоловіку стегна. Ном. № 9156. 2) Часть терлиці. (См.). Шух. I. 147. Ум. Стеге́нце. Рудч. Ск. II. 5. Ув. Стегни́ще, стегня́ка. Ном. стр. 303, № 468. Писала писака: хто прочитає, тому стегняка. Ном. № 6081.
Стегня́ниця, ці, ж. = Ничельниця. МУЕ. III. 24.
Сте́женька, сте́жечка, ки, ж. Ум. отъ стежка.
Сте́жити, жу, жиш, гл. Слѣдить. Не кусай, не стежи і не лежи. Ном. № 13255.
Сте́жка, ки, ж. Тропинка, дорожка, стезя. Позаростали стежки і доріжки травою зеленою. Мет. 56. В пекло стежки він не знав. Котл. Ен. III. 10. На сте́жку чию спа́сти. Пойти по чьей дорожкѣ. От і я на дідову стежку спала: він учора розбив кухля, а я сьогодня. Лебед. у. До ко́го сте́жку топта́ти. Ухаживать за кѣмъ. Ум. Сте́женька, сте́жечка. Ти думаєш, моя мамо, що я вже не плачу, а як вийду за ворота, — стеженьки не бачу. Нп.
Сте́йка, ки, ж. Въ выраженіи: Ні сте́йки, ні ге́йки, — т. е. не стоитъ и не идетъ, нѣчто подобное русск. выраженію: ни взадъ, ни впередъ. Ном. № 13864.
Сте́клий, а, е. 1) Плотный. Вільшина, то вона мнягка, а от берестина, то це дерево стекле. Слов. Д. Эварн. 2) О деревѣ или иномъ стеблистомъ растеніи, растущемъ въ густой заросли: тонкій и высокій. Волын. г.
Стекло́, ла́, с. и пр. = Скло и пр.
Стекти́, ся. См. Стікати, ся.
Стеле́пати, паю, єш, гл. Свахлять. Стелепаєш того борщу.
Стелепну́ти, пну́, не́ш, гл. 1) Затрясти, тряхнуть. 2) Затрястись. Гол. III. 348.
Стели́на, ни, ж. Доска въ потолкѣ.
