Страждати. Де син Божий страждається однині й довіка. Чуб. III. 368.
Страждува́ння, ня, с. = Страждання.
Стра́ждувати, дую, єш, гл. Страдать. Страждує худоба та й самому страждування. Камен. у.
Стра́жник, ка, м. Стражникъ, сторожъ, караульщикъ. Скочив стражник на охотник, стали ся стріляти, а Висоцький з своїм військом почав ся зближати. Нп.
Стражни́ця, ці, ж. Караульня, сторожевая будка, башня. А ждав би я мов воїн у стражниці. К. Іов. 31.
Страма́, ми́, ж. Постыдное дѣло. Що я роблю страму таку. Алв. 24.
Страми́ти, млю́, ми́ш, гл. = Соромити. Алв. 105. Г. Барв. 59.
Страмни́й, а́, е́. Неприличный, стыдный, срамной. Та й дочитались же до такого страмного. О. 1862. VI. 42.
Стра́мно, нар. = Соромно. Камен. у.
Стра́мина, ни, ж. Передвижная лѣстница = Драбина. Чуб. II. 230. VII. 551.
Стра́нній, я, є. Сторонній, чужой, странствующій. Нехай би нас стали странні козаки зачувати, до нас захожати, смерти нашої доглядати. Макс.
Страпа́тий, а, е. 1) Растрепанный. Волосє страпате. МУЕ. III. 55. 2) Отрепанный. Краватка така вже страпата, що чи й надінете. Могил. у.
Стра́пки, пок, ж. Отрепье, рубище. Гайс. у.
Страптува́ти, ту́ю, єш, гл. ? Пішла би я в чисте поле по стадо воронеє, своє зілє страптувати. Гол. IV. 348.
Стра́п'я, п'я, с. = Страпки. Іде, а страп'я висить. НВолын. у. Одежинка.... носилася без перемінки, поки сама не опадала страп'ям та гноттям. Мир. ХРВ. 162.
Страсни́й, страстни́й, а́, е́. Страстной. Страсна п'ятниця. Ном. № 6850. — свіча́. Свѣча, горѣвшая на вечернемъ богослуженіи въ страстной четвергъ. ХС. VII. 448. Ум. Страсне́нький, страстне́нький. За останню копійчину, може, свічечку страстненьку купив. Г. Барв. 457.
Страсть, сти, ж. Страсти, вечернее богослуженіе въ страстной четвергъ. Був я на страсті. Ном. № 12832.
Стра́та, ти, ж. 1) Потеря, утрата, трата. Або зиск, або страта. Ном. № 4272. 2) Казнь. Левч. 55.
Страте́нець, нця, м. Осужденный на смерть. К. Кр. 22. К. МХ. 17.
Стратити, ся. См. Страчувати, ся.
Стра́тка, ки, ж. = Страта 1. Волч. у.
Стра́фитися, фиться, гл. безл. Случиться. Так ся страфило, що вийшли в нього на той час гроши. Гн. I. 56.
Страх, ху́, м. 1) Страхъ, ужасъ. Страхи на ляхи. Ном. № 871. Шила вдова молода край битого шляху, набралася удова великого страху. Нп. 2) род. стра́ха. Пугало, страшилище. 3) Привидѣніе, призракъ. 4) — завдава́ти. Внушать страхъ, устрашать. А буде нашу тисячу гнати й рубати, буде нам, великим панам, страху завдавати. Макс. Ум. Страшо́к.
Страх, нар. Очень, ужасно. Страх йому їсти захотілось. Рудч. Ск. I. 135. Енея не любила страх. Котл. Ен. I. 6.
Страха́ти, ха́ю, єш, гл. Пугать, устрашать. Ми будемо своїх жінок страхати, діток зупиняти. Дума.
Страха́тися, ха́юся, єшся, гл. Страшиться, бояться. Ой батьку гетьмане, я то тепер лицарства дістав, бо я всім перед вів, жадного ся не страхав. Гол.
Страхі́в'я, в'я, с. Ужасъ, ужасы. Я вже бачила усяке страхів'я. Полт. у.
Страхі́ть, ти и ті, ж. = Страхів'я. О. 1862. VI. 62. Як горіло, — страхіть яка! НВолын. у.
Страхі́ття, тя, с. = Страхів'я. Да годі тобі вже верзти про таке страхіттє. Г. Барв. 327. Було б і в нас таке страхіття, як за Косинського. К. ЦН. 25.
Страхну́тися, хну́ся, не́шся, гл. Испугаться. Свого розумоньку страхнулася. Чуб. V. 1191.
Страхови́й, а́, е́. ? В Крим дорога дуже далекая, а ще хура страховая. Чуб. V. 1044.
Страхо́вина́, ни, ж. Нѣчто страшное, страшный предметъ. Яка б страховина перед ним не вставала, — не злякати їй його. Мир. ХРВ. 35. Чи єсть така страховина, щоб я злякалась? Шевч. Ум. Страхови́нка, страхови́ночка.
Страхови́нний, а, е. Страшный, полный ужасовъ. Се страховинна казка для малечі. К. ЦН. 169.
Страхови́ння, ня, с. = Страховина. Кожне пригадує, як ще в запічку чувало страшне страховиння від бабусь. Г. Барв. 465.
Страхови́тий, а, е. Наводящій страхъ.
Страхо́вище, ща, с. Страшилище. Мир.
