Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/760

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Тамбурко́вий, а, е. Шитый на = тамбурку. Тамбуркова робота. Шейк.

Тамбу́рок, рка, м. Родъ ручныхъ пялецъ. Шейк.

Та́менька, та́меньки, та́мечка, та́мечки, нар. Ум. отъ там.

Таме́шній, я, є. Тамошній. Познавши його тамешні люде, послали по всій тій околиці і приводили до нього всіх недужих. Єв. Мт. XIV. 35.

Та́мка, та́мки, тамкива, нар. Ум. отъ там.

Та́мок, нар. = Там. Вх. Лем. 4 72.

Тамтади, нар. = Тамтуди. Тамтади лежит давна стежейка. Гол. II. 41.

Тамтади́ль, нар. = Тамтуди. Гол. II. 730.

Тамте́йший, тамте́шний, а, е = Тамешній. Заплакала та за нею вся тамтешна шляхта. Гол. I. 68. Тамтешні люде. Мир. ХРВ. 215.

Тамто́й, а́, е́. Тотъ. Грин. III. 323. Був на тамтім світі. Гн. II. 65. На там-тім боці. Шейк.

Тамтуди́, нар. Туда. Тамтуди мают вихід на своє поле. МУЕ. III. 55.

Тамтудо́ю, нар. = Тамтуди.

Тамту́ський, а, е. Тамошній. Михнівські цигани і тепер ще домагаються від тамтуських жидів два дні роботизни. Гн. II. 228.

Тамува́ння, ня, с. Остановка, задержаніе, препятствіе теченію.

Тамува́ти, му́ю, єш, гл. 1) Останавливать, удерживать. Кровцю тамовали. Гол. I. 93. Тиха вода греблю рве, а бистра тамує. Ном. № 3030.

Та́мусь, нар. = Там. Вх. Лем. 472.

I. Танана́! меж., выраж. удивленіе. Шейк.

II. Танана́, ни, ж. Употребл. только въ загадкѣ для обозначенія макітри. Отака танана. Ном. № 395, стр. 301.

Тана́с, са, м. Игра въ жмурки. Шейк. См. Панас.

Танди́та, ти, ж. 1) Толкучка, мѣсто продажи старыхъ вещей. Св. Л. 134. Я купив камизельку на тандиті. Шейк. 2) Старье, хламъ. Цюю тандиту вже пора б пороздаровувати вбогим. Шейк.

Танди́тний, а, е. Относящійся къ толкучкѣ, продаваемый на толкучкѣ, поношенный, никуда негодный. Шейк.

Танди́тник, ка, м. Ветошникъ, старьевщикъ. Шейк.

Тандитникува́ння, ня, с. Торговля старыми вещами.

Тандитникува́ти, ку́ю, єш, гл. Торговать старыми вещами, быть старьевщикомъ. Шейк.

Танди́тницин, на, не. Принадлежащій старьевщицѣ. Шейк.

Танди́тниця, ці, ж. Старьевщица, ветошница. Шейк. Ум. Танди́тничка.

Тане́ць, нцю, м. 1) Танецъ. В танці два кінці: або сам упадеш, або тебе трутят, — а все наб'єшся. Шейк. 2) Криви́й — Родъ хоровода. Грин. III. 97. Ум. Та́нчик. Гол. IV. 93.

Тане́чниця, ці, ж. Танцорка. Лядаякій танечниці і фартух на заваді. Чуб. I. 297.

Танжі́р, ра, м. = Тарілка. Вх. Зн. 68.

Тані́стра, ри, ж. Ранецъ. Гн. II. 50.

Тано́к, нка́, м. Хороводъ. Взявши віночок, пійду в таночок гуляти до дівок. Чуб. V. 485. Тано́к вести́, води́ти. Вести хороводъ. Ум. Танчо́к, тано́чок. А там по риночку танчок ходить, а мій миленький танчок водить. Мил. 86.

Та́нути, ну, неш, гл. Таять. Віск од жару тане. К. Псал. 149.

Танце́рник, ка, м. Раст. Malva sylvestris L. Анн. 208.

Танцівни́к, ка́, м. Танцоръ. Употребляется у гуцуловъ, но въ формѣ: данцівни́к. Шух. I. 33.

Танцюва́ння, ня, с. Танцованіе. Шейк. Ум. Танцюва́ннячко.

Танцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Танцовать. Чи танцювать, то й ушкварять, аж земля трясеться. Шевч.

Танцю́ра, ри, об. Танцоръ, танцорка. Співак, танцюра на всі руки. Котл. Ен. IV. 11.

Танцюри́стий, а, е. Любящій танцовать.

Танцюри́ха, хи, ж. Названіе пѣсни у Стороженка: А ну лишень пісню танцюриху. Стор. М. Пр. 159.

Та́нчик, ка, м. Ум. отъ танець.

Тань, ні, ж. Оттепель? Як у тань тане. Ном. № 10818. У тань піти́, ста́ти. Пропасть, исчезнуть (о деньгахъ, богатствѣ и пр.). Мнж. 60, 169.

Тапча́н, на́, м. Родъ досчатаго дивана. Тато сидів коло вікна на тапчані. Св. Л. 11. Ум. Тапча́ник, тапча́нчик.

Тапчани́на, ни, ж. Плохой тапчан. Шейк.

Тапча́ник, ка, м. Ум. отъ тапчан.

Тапча́нник, ка, м. Мастеръ, дѣлающій тапчани́. Шейк.